Автор: Admin | 21.07.2014 | 12:12 | В рубриках: Житло та побут

Герць (герець) — поєдинок українських козаків з ворогами перед боєм, двобій окремих воїнів перед головною битвою, в якому виявлялося військове мистецтво; бій, боротьба між противниками; поєдинок, турнір, двобій, дуель, поєдинок; боротьба думок, поглядів.

 

Козацький герць

«Виклик». Запорожці викликають ворога на герць. КартинаАнтона Кандаурова

Група найбільш відчайдушних і хоробрих запорізьких козаків перед боєм виходила зі строю і наближалася до супротивника ближче ніж на відстань рушничногопострілу і починала голосно або жестами знущатись і кепкувати над ворогом, доводячи його до стану розлюченості і викликаючи напруженість і нервозність у ворожих лавах. Однак часто при цьому наражались на рушнично-артилерійський вогонь, що призводило до загибелі сміливців.

Враховуючи специфіку козацького війська, зі своєрідною формою військової дисципліни і відсутністю писаних статутів, дана військова традиція була їх винятковою і характерною ознакою. Так, наприклад, поляки, татари та інші вороги запорізького козацтва подібні акції не практикували.

Проте окрім кепкування над противником на герць покладалися також й інші практичніші завдання. Герць виконував також функції бойового розвідувального дозору в сучасному розумінні. Козаки часом зустрічали авангард противника і на місці давали йому відсіч.

Приклади герцю

  • Уманський полковник Іван Ганжа, попередньо здійснивши кілька успішних герців, загинув на герці у ходіПилявецької битви 1648 року.
  • У 1656 році під час облоги Старого Бихова на герці загинув наказний гетьман Війська Запорізького Іван Золотаренко.

Література

Герць згадується у народних думах, художній та історичній літературі:

  • Гей, нумо, хлопці, до зброї! На герць погуляти, слави здобувати! (запорозький марш).]
  • Тоді будеш, вра­жий ляше, вдачею хвалиться, коли спробуєш зі мною та й на герці биться (дума).
  • Завзятий, як перець, поки не вийде на герець (М. Номис).
  • Благословляю тебе на герці погуляти (Микола Костомаров «Історичні монографії та дослідження»).
  • Підіймай шаблю, виходь на герць! (Михайло Старицький «Богдан Хмельницький»).
  • Все так же сяє сонце над зем­лею, як і тоді, коли ми йшли на герць (Володимир Сосюра).
  • «Воріженьки» таки були милі й безобидні, а війни, власне, ніякої й не було, був тільки «герць», така парада, гулянка. «Козаченьки» йшли на «герць погуляти» з «воріженьками» (Іван Багряний «Огненне коло»).
  • Про тих хлопців, що не пройшли випробування до двадцяти п'яти років, помалу забували: вони ставали безіменними землевласниками, що не спромоглися стати на герць і сказати «все або ніщо» (Стівен Кінг«Шукач» у перекл. Олени Любенко).
  • День скінчився словесними герцями (Яків Качура).

Історична розвідка Олени Апанович «Герць паперових лицарів» присячена поширенню серед запорожців картярськоїзабави.

У кінематографі

Сцени герцю час від часу відтворюються в кінофільмах про козацький період історії України:

  • Вогнем і мечем
  • Пан Володиєвський

Інтернет-видання ProUA у статті під заголовком «Проти Бульби на герць послали Хмельницького» протиставляє російському агітпропу «Тарас Бульба» український фільм «Богдан Зиновій Хмельницький».

Эта запись была опубликована 21.07.2014в 12:44. В рубриках: Житло та побут. Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS 2.0. Комментарии пока закрыты, но Вы можете оставить трекбек со своего сайта.

Комментарии закрыты.