Автор: Admin | 29.03.2015 | 12:12 | В рубриках: Українська мова

«Геометріа славенскі землемѣріе» — перша книга, надрукована гражданським шрифтом

Гражда́нський шрифт — шрифт, розроблений митрополитом КиївськимПетром Могилою[1] та запроваджений у Російській імперії Петром I у 1708–1710роках для друку світських видань у часи першої реформи російського письма.

За цією реформою з російського кириличного алфавіту усунуто як непотрібні літери ѡ («от», омега), Ѱ («псі»), Ѯ («ксі»), ѕ («зело»), ѵ («іжиця»), остаточно вилучено Ѫ («юс великий») і Ѧ («юс малий»), впроваджено літеру е замість ѥ, узаконено спорадично вживану раніше літеру я замість ıа тощо. Проте в алфавіті ще залишалися літери ѳ («фіта»), ѣ («ять»). Спрощено також друкований шрифт, що дістав назву «гражданська азбука».

Історія впровадження гражданського шрифту

Гражданський шрифт — шрифт, який почали застосовувати в Росії в книгах цивільної друку внаслідок проведеної у 1708–1710 роках Петром I реформи.

Її метою було надати російській книзі, яка до цього друкувалась півуставом, вигляд, характерний для європейської книги того часу.

На початку 1701 року Петро I реорганізував Монастирський наказ, начальником якого призначив одного з найосвіченіших бояр того часу — Івана Олексійовича Мусіна-Пушкіна. Йому було доручено керувати всіма видавничими справами, друкарнями, зокрема, і Друкованим двором. Під його керівництвом здійснювалося й друкування російських книг в Амстердамі. Церковнослов'янський напівустав став архаїчним для нових видань світського та наукового змісту, і перед Петром I постала важлива проблема — створення нового гражданського (тобто світського, цивільного) друкарського шрифту.

Як зазначають дослідники, аналіз писемності кінця XVII — початку XVIII століття дає підставу стверджувати, що першоосновою російського гражданського шрифту стало певною мірою московське громадянське письмо початку XVIII століття, перероблене на основі латинської антикви. Особливості шрифту антиква — побудова букв на основі кола і квадрата, плавний контраст між основними та з'єднувальними штрихами, характер зарубок, все це також знайшло відображення в російському гражданському шрифті.

У січні 1707 Петро I власноруч намалював ескізи, за якими кресляр і малювальник Куленбах, що служив при штабі армії для креслення мап і диспозицій (в ті роки Росія воювала зі Швецією), зробив малюнки тридцяти двох малих літер нового алфавіту, а також чотирьох великих літер «А», «Д», «Е» і «Т».

У червні 1707 Петро I отримав з Амстердама проби шрифту середнього розміру, а у вересні — відбитки пробного набору шрифтами великими й дрібними. Потім у Голландії придбали друкарський верстат і інше друкарське обладнання, запрошено майстрів-друкарів для роботи в Росії та навчання російських фахівців.

1 січня 1708 Петро підписав указ: «…тими азбуками надрукувати Геометрію російською мовою … та інші гражданськії книги друкувати тими ж новими азбуками…».

Перша книга, надрукована новим гражданськім шрифтом, вийшла в світ 17 березня 1708. Вона мала заголовок: «Геометріа славенскі землемѣріе» (підручник геометрії). Букви «я» Петро не передбачив, її функції виконувало сполучення букв — «і» десяткове і «а».

Однак гражданська азбука ще не була остаточно вироблена. Протягом двох років, з 1708 по 1710, Петро постійно вносив різні зміни. У листі до графа Мусіна-Пушкіна від 25 січня 1709 він говорив: «Я тільки писав, щоб сили (наголос) ставили, а нині й сил ставити не вели». У своєму листі государ також помічав, що «друк товстий перед колишнім — очікую від того, що слова вже стали тяжкі — чого треба дивитися і частіше переливати». Угледівши «кривизну» в новому друці, Петро дав таке розпорядження графу Мусіну-Пушкіну (4 січня 1709 року): «літеру 'буки', також і 'покой' вели переправити: зело погано зроблені». Кілька разів государ вніс зміни в новий шрифт, намагаючись його вдосконалити, для чого неодноразово Друкарський Двір представляв государю пробні відбитки азбуки. Тільки на початку 1710 вироблено зразок, який влаштував государя.

Схвалений Петром I відбиток азбуки під заголовком: «Зображення давніх і нових письмен слов'янських, друкованих та рукописних» надіслано 10 лютого 1710 до друкарні з власноручним написом Петра: «Цими літерами друкувати історичні та мануфактурні книги, а які підчорнені, тих у вище написаних книгах не вживати». У цьому зразковому відтисненні він перекреслив усі великі та прописні слов'янські літери і абсолютно виключив літери «от», «омегу» та «псі».

В архіві друкарні зберігається такий документ. «1710 генваря в 29 день великий государ цар і великий князь Петро Олексійович всієї Великої і Малої і Білої Росії самодержець вказав за іменним своїм государевим указом в наказі книг друкарської справи надалі з вище писаного числа всякі історичні та рукописні (на берегах: мануфактурні) книги та які будуть надіслані переклади друкувати амстердамським щойно виданими літери…».

Новий гражданський шрифт остаточно увійшов в ужиток до середини XVIII століття, коли він став звичним для покоління, яке по ньому навчалося грамоти. І в незмінному вигляді проіснував аж до реформи 1918 року.

Старослов'янський шрифт, який до реформи використовувався в офіційних виданнях та побуті, стали називати церковнослов'янським. Ним в церковній практиці користуються досі.

Гражданка в Україні

Першою на українських землях гражданкою стала друкувати 1764 року друкарня в Єлисаветграді. В Західній Україні, яка з кінця 18 століття була в складі Австро-Угорщини, гражданський шрифт вперше використала «Руська трійця» в літературному альманасі «Русалка Дністрова» (Будапешт, 1837). Проте цей почин згодом було забуто, і в Галичині, на Буковині та Закарпатті майже до кінця 19 століття послідовно вживалася кирилиця. Лише з 70-х років гражданський шрифт стали використовувати «москвофіли», а згодом він поширився й в інших виданнях. Велике загальнокультурне значення мав вихід 1886 року «Малорусько-німецького словаря» Є. Желехівського, надрукований гражданським шрифтом на основі фонетичного принципу правопису, названого желехівкою. На кінець 19 століття кирилиця вийшла з видавничої практики в світські сфери, і «Руський правопис» (1895), видання галицькою Шкільною крайовою радою для вжитку в шкільному навчанні, офіційно закріпив гражданський шрифт і фонентичний правопис.

Эта запись была опубликована 29.03.2015в 12:18. В рубриках: Українська мова. Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS 2.0. Комментарии пока закрыты, но Вы можете оставить трекбек со своего сайта.

Комментарии закрыты.


Warning: require_once(/home/nostal00/krasnokutsk.org/www) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /home/nostal00/krasnokutsk.org/www/wp-content/themes/daily-digest/sidebar-right.php on line 5

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '' (include_path='.:/usr/local/pear/php53') in /home/nostal00/krasnokutsk.org/www/wp-content/themes/daily-digest/sidebar-right.php on line 5