Автор: Admin | 27.03.2015 | 3:15 | В рубриках: Українська мова

 

Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј
К Л Љ М Н Њ О
П Р С Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ
Ҕ Ӗ Ҽ Ҿ Ӂ Җ Ӝ
Ҙ Ӟ Ӡ Ӥ Ӣ Ӏ Ҋ
Қ Ҟ Ҡ Ӄ Ҝ Ӆ Ӎ
Ҥ Ң Ӊ Ӈ Ӧ Ө Ӫ
Ҩ Ҧ Ҏ Ҫ Ҭ Ӳ Ӱ
Ӯ Ү Ұ Ҳ Һ Ҵ Ӵ
Ҷ Ӌ Ҹ Ӹ Ҍ Ӭ
Застарілі літери
Ҁ Ѹ Ѡ Ѿ Ѻ Ѣ ІА
Ѥ Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ
Ѳ Ѵ Ѷ
Літери кирилиці

Кири́лиця (біл. Кірыліца, болг. Кирилица, мак. Кирилица, рос. Кириллица, серб. Ћирилица) або слов’я́нка[1] — одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що лягла в основу деяких абеток, переважно слов'янських мов.

Історія

Впровадження християнства значно прискорило розвиток писемності й літератури на Русі. Ще в 60-70-х роках 9 ст. візантійський імператор Михайло III відправив до слов'ян двох братів-священиків з Фесалонік (Солуні) — Костянтина (в чернецтві — Кирило) і Мефодія. Незважаючи на переслідування німецького духовенства, зацікавленого в поширенні латинської мови серед слов'ян, брати проповідували християнство в Моравії та інших слов'янських землях старослов'янською мовою. Вони упорядкували слов'янський алфавіт і переклали на церковнослов'янську (староболгарську) мову Євангеліє. На початок 11 ст. на Русі використовувалися дві системи письма — кирилиця, що базувалася на грецькому алфавіті, і глаголиця — розроблена Кирилом фонетична система, яка була менш популярна. Причому ще до 9 ст. місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як класична кирилиця нараховує 43 літери.

Найдавнішою з нині відомих датованою кириличною пам'яткою є напис 931 року в скельному монастирі біля селаКрепча в Болгарії. Найдавніші пергаментні кириличні рукописи — Савина книга (Савине Євангеліє) кінця 10 або початку 11 ст., Супрасльський збірник 11 ст. (обидва збереглися і відкриті на територіях, що входили до складуКиївської Русі) та Енинський апостол 11 ст., знайдений у Болгарії. Найдавнішою точно датованою кириличноюкнигою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056—1057 років. Кирилиця протягом 10—12 ст. вживалася рівнобіжно з глаголицею, яку поступово витісняла. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер. Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов'янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році. Однак кириличний напис, що зберігся на корчазі з могили поблизу села Гньоздова на Смоленщині (Росія), датують першою половиною або третьою чвертю 10 ст. Впевненіше датуються золоті та срібні монети Великого київського князя Володимира з кириличними текстами, карбовані, очевидно, з кінця 10 ст.

У писемності східних і південних слов'ян змінювалася форма літер кирилиці, змінювалися склад літер та їхнє звукове значення. Зміни графіки були пов'язані з розвитком слов'янських мов та внутрішньомовними процесами.

У 12 столітті в давньоруських рукописах виходять з ужитку такі літери, як йотований юс і юс великий, їх заміняють відповідно «Ꙗ», Ѧ або «ю», «оу». Літера юс малий поступово набула значення ['а] з попередньою м'якістю або поєднання jа. У рукописах 13 століття помітне опущення літер ь, ь, що пов'язане з заміною літер «ь» на «о» та «ь» на «е». У деяких рукописах, починаючи з 12 століття, літера Ѣ пишеться замість літери «е» (південно-західні, або галицько-волинські джерела). У низці давньоруських рукописів зустрічається заміна літери «ц» на «ч» (новгородські рукописи з 11 століття), заміна «с» на «ш», «з» на «ж» (псковські рукописи). У 14-15 століттях з'являються рукописи з заміною літер ѣ - і та ѣ - і.

У болгарських рукописах 12-13 століття спостерігається заміна юсів, великого і малого, йотовані юси виходять з ужитку; можлива заміна літер Ѣ - Ꙗ, ь - ь. У цей же період зафіксовані так звані одноерові джерела, в яких вживається або «ь», або «ь». Можливою була заміна літер «ь» та юс великий. Літера Ѫ існувала в болгарській абетці до 1945 року. Поступово виходять з ужитку букви йотованих голосних в положенні після голосних (моа, добраа), часто змішуються літери и - в.

У ранніх сербських рукописах відбувається втрата літер, що позначали носові голосні, виходить з ужитку літера «ь», а літера «ь» часто подвоюється. З 14 століття спостерігається заміна ъ — ь на літеру «а».

Протягом історії кирилиці мінявся тип письма. Першим з'явився устав. З 14 ст. поширився напівустав. Появанапівуставу була зумовлена прискоренням процесу писання, оскільки потреба в книгах та інших текстахзбільшувалася. Зростання попиту на писемну продукцію, особливо в ділових паперах, вимагало пришвидшення темпу писання, що призвело до виникнення в кінці 14 ст. скоропису. Із скоропису розвинувся курсив — сучасне ручне письмо з пов'язаними буквами. В 14 ст. з'явилася і орнаментальна в'язь у заголовках. Півуставне письмо лягло в основу кириличних друкарських шрифтів. У Росії у 1708 р. був створений близький до нинішнього гражданський шрифт, яким мали писатися і друкуватися світські тексти. Накреслення букв стало спрощеним і наближеним до стилю латинського шрифту. Елементи такого шрифту в східнослов'янських друках з’явилися раніше (в Україні 1591року в «Граматиці доброглаголиваго еллино-словенского язика»).

Кирилицею у давнину користувалися усі православні слов'яни, а також румуни й молдовани. Із запровадженням додаткових літер і діакритичних знаків до літер кирилиці на позначення специфічних звуків на слов'яно-кириличній графічній основі грунтуються і нинішні системи письма українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів,чорногорців, а також (через російську) абетки багатьох народів колишнього СРСР і монгольська абетка. Населення сучасної Румунії користувалося кирилицею та слов'янською орфографією в 14-17 століттях. У 19 столітті - Румуни, а в 1932—1939 роках та з 1989 року і молдовани перейшли на латиницю. Спроби (в т. ч. силоміць) запровадити замість кирилиці латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в 19 ст., у Закарпатті — на початку 20 ст.) були відкинуті (див: Азбучна війна).

Рання кирилиця

Кирилиця була створена для церковно-слов'янської мови. Замінила глаголицю, яка використовувалася раніше. Містила декілька невикористовуваних сьогодні літер. Склад первісної кириличної абетки невідомий. «Класична» старослов'янська кирилиця з 43 літер, ймовірно, містить також і пізніші літери (ы, оу, йотовані). Кирилиця включаєгрецький алфавіт, але деякі суто грецькі літери (ксі, псі, фіта, іжиця) стоять не на своєму початковому місці, а винесені в кінець. Деякі літери кирилиці, що відсутні в грецькому алфавіті, за обрисами близькі до глаголичних. Ц таШ зовні схожі на деякі літери давніх алфавітів (арамейське письмо, ефіопське письмо, коптське письмо, єврейське письмо, брахмі). Однозначно визначити джерело запозичення наразі дуже складно. Б за обрисами схожа на В, Щ наШ. Принципи створення диграф у кирилиці (Ы з ЪІ, ОУ, йотовані літери) загалом наслідують глаголичні.

Літери кирилиці використовуються для запису чисел за грецькою системою. Замість пари зовсім архаїчних знаків -сампі та стигма, - що не входять навіть до класичного грецького алфавіту з 24 літер, пристосовані інші слов'янські літери - Ц (900) і S (6) ; згодом і третій такий знак, Коппа, спочатку використовувався в кирилиці для позначення 90, але його заступила літера Ч. Деякі літери, що відсутні в грецькому алфавіті (наприклад, Б, Ж), не мають числового значення. Це відрізняє кирилицю від глаголиці, де числові значення не відповідали грецьким і ці літери не пропускалися.

Літери кирилиці мають власні назви, за різними загальним слов'янським іменам, які з них починаються, або прямо запозичені з грецької (ксі, псі); етимологія деяких назв спірна. Так само, судячи з давніх абецедаріїв, називалися й літери глаголиці. Ось список основних знаків кирилиці:

Літера Напис-
ання
Числове
значення
Читання Назва
А Early-Cyrillic-letter-Azu.svg 1 [а] аз
Б Early Cyrillic letter Buky.svg [б] бу́ки
В Early Cyrillic letter Viedi.png 2 [в] ві́ди
Г Early Cyrillic letter Glagoli.png 3 [г] глаго́ль
Д Early Cyrillic letter Dobro.png 4 [д] добро́
Е, Є Early Cyrillic letter Yesti.png 5 [е] єсть
Ж Early Cyrillic letter Zhiviete.png [ж'] живі́те
Ѕ Early Cyrillic letter Dzelo.png 6 [дз'] зело́
ʐ, З Early Cyrillic letter Zemlia.png 7 [з] земля́
И Early Cyrillic letter Izhe.png 8 [и] і́же (8-кове)
І, Ї Early Cyrillic letter I.png 10 [і] і (10‑кове)
К Early Cyrillic letter Kako.png 20 [к] ка́ко
Л Early Cyrillic letter Liudiye.png 30 [л] лю́ди
М Early Cyrillic letter Myslite.png 40 [м] мисле́те
Н Early Cyrillic letter Nashi.png 50 [н] наш
О Early Cyrillic letter Onu.png 70 [о] он
П Early Cyrillic letter Pokoi.png 80 [п] поко́й
Р Early Cyrillic letter Ritsi.png 100 [р] рци
С Early Cyrillic letter Slovo.png 200 [с] сло́во
Т Early Cyrillic letter Tvrido.png 300 [т] тве́рдо
ОУ, Ү Early Cyrillic letter Uku.png (400) [у] ук
Ф Early Cyrillic letter Fritu.png 500 [ф] ферт
Х Early Cyrillic letter Khieru.png 600 [х] хер
Ѡ Early Cyrillic letter Otu.png 800 [о] оме́га
Ц Early Cyrillic letter Tsi.png 900 [ц’] ци
Ч Early Cyrillic letter Chrivi.png 90 [ч’] черв
Ш Early Cyrillic letter Sha.png [ш’] ша
Щ Early Cyrillic letter Shta.png [ш’т’] ([ш’ч’]) ща
Ъ Early Cyrillic letter Yeru.png єр
Ы Early Cyrillic letter Yery.png [и] єри́
Ь Early Cyrillic letter Yeri.png [ь] єрь
Ѣ Early Cyrillic letter Yati.png [æ], [ие] ять
Ю Early Cyrillic letter Yu.png [йу] ю
ΙΑ Early Cyrillic letter Ya.png [йа] А йотоване
Ѥ Early Cyrillic letter Ye.png [йе] Е йотоване
Ѧ Early Cyrillic letter Yusu Maliy.png (900) н] Малий юс
Ѫ Early Cyrillic letter Yusu Bolshiy.png н] Великий юс
Ѩ Early Cyrillic letter Yusu Maliy Yotirovaniy.png [йен] юс малий йотований
Ѭ Early Cyrillic letter Yusu Bolshiy Yotirovaniy.png [йон] юс великий йотований
Ѯ Early Cyrillic letter Ksi.png 60 [кс] ксі
Ѱ Early Cyrillic letter Psi.png 700 [пс] псі
Ѳ Early Cyrillic letter Fita.png 9 [θ], [ф] фіта́
Ѵ Early Cyrillic letter Izhitsa.png 400 [и], [в] іжиця

Вживання кирилиці в різних мовах

Розподіл кирилиці в усьому світі. Ця карта показує країни світу, що застосовують кирилицю: за допомогою темно-зеленого для країн, що послуговуються нею як офіційною абеткою, зеленого для тих, що використовують в якості однієї з декількох офіційних абеток, та світло-зеленого для країн, що раніше вживали кирилицю, але наразі не роблять цього.

Докладніше: Кириличні літери в різних абетках

На основі кирилиці створені абетки такихслов'янських мов:

  • білоруської мови (білоруська абетка),
  • болгарської мови (болгарська абетка),
  • македонської мови (македонська абетка),
  • російської мови (російська абетка),
  • сербської мови (вуковиця),
  • української мови (українська абетка),
  • чорногорської мови (чорногорська абетка).

Кирилиця є офіційним письмом для більшості мов Росії. Цим абеткам властива значна кількість спеціальних літер, що не трапляються в кирилиці аж до XX століття.

Кирилицю використовують для запису також таких державних неслов'янських мов як киргизька, таджицька,монгольська, казахська; частково також для узбецької (в Узбекистані йде поступовий перехід на латинську графіку).

До початку 1990-их кириличним письмом послуговувались також для азербайджанської, туркменської та молдавськоїмов. На території невизнаної Придністровської Молдавської республіки для запису молдавської мови досі використовують кирилицю.

Сучасна українська кирилиця

Літера Курсив [[Транслітерація
(1995 р.)]][2]
[[Транслітерація
(2010 р.)]][3]
А а А а A a A а
Б б Б б B b B b
В в В в V v V v
Г г Г г G g H h
Ґ ґ Ґ ґ G̀ g̀ G g
Д д Д д D d D d
Е е Е е E e E e
Є є Є є Ê ê Ye ie
Ж ж Ж ж Ž ž Zh zh
З з З з Z z Z z
И и И и I i Y y
I i I i Ì ì I i
Ї ї Ї ї Ї ї Yi i
Й й Й й J j Y i
К к К к K k K k
Л л Л л L l L l
М м М м M m M m
Н н Н н N n N n
О о О о O o O o
П п П п P p P p
Р р Р р R r R r
С с С с S s S s
Т т Т т T t T t
У у У у U u U u
Ф ф Ф ф F f F f
Х х Х х H h Kh kh
Ц ц Ц ц C c Ts ts
Ч ч Ч ч Č č Ch ch
Ш ш Ш ш Š š Sh sh
Щ щ Щ щ Ŝ ŝ Shch shch
Ь ь Ь ь ' (м'який знак) М'який знак і апостроф
латиницею не відтворюються
Ю ю Ю ю Û û Yu iu
Я я Я я Â â Ya ia

Сучасна білоруська кирилиця

Літера Транслітерація Транскрипція
А а A a а
Б б B b б
В в V v в
Г г G g г
Д д D d д
Е е E e є
Ё ё Ё ё йо
Ж ж Ž ž ж
З з Z z з
І і Ì ì і
Й й J j й
К к K k к
Л л L l л
М м M m м
Н н N n н
О о O o о
П п P p п
Р р R r р
С с S s с
Т т T t т
У у U u у
Ў ў Ŭ ŭ в
Ф ф F f ф
Х х H h х
Ц ц C c ц
Ч ч Č č ч
Ш ш Š š ш
Ы ы Y y и
Ь ь ' (м'який знак)
Э э È è е
Ю ю Û û ю
Я я Â â я

Сучасна болгарська кирилиця

Літера Транслітерація Транскрипція
А а A a a
Б б B b б
В в V v в
Г г G g ґ
Д д D d д
Е е E e e
Ж ж Ž ž ж
З з Z z з
И и I i і
Й й J j й
К к K k к
Л л L l л
М м M m м
Н н N n н
О о O o о
П п P p п
Р р R r р
С с S s с
Т т T t т
У у U u у
Ф ф F f ф
Х х H h х
Ц ц C c ц
Ч ч Č č ч
Ш ш Š š ш
Щ щ Ŝ ŝ шт
Ъ ъ ", Ă ă шва
Ю ю Û û ю
Я я Â â я

Сучасна російська кирилиця

Літера Курсив Транслітерація Транскрипція
А а А а A a а
Б б Б б B b б
В в В в V v в
Г г Г г G g ґ
Д д Д д D d д
Е е Е е E e є
Ё ё Ё ё Ë ë йо
Ж ж Ж ж Ž ž ж
З з З з Z z з
И и И и I i і
Й й Й й J j й
К к К к K k к
Л л Л л L l л
М м М м M m м
Н н Н н N n н
О о О о O o о
П п П п P p п
Р р Р р R r р
С с С с S s с
Т т Т т T t т
У у У у U u у
Ф ф Ф ф F f ф
Х х Х х H h х
Ц ц Ц ц C c ц
Ч ч Ч ч Č č ч
Ш ш Ш ш Š š ш
Щ щ Щ щ Ŝ ŝ щ
Ъ ъ Ъ ъ твердий знак
Ы ы Ы ы Y y и
Ь ь Ь ь ' м'який знак
Э э Э э È è е
Ю ю Ю ю Û û ю
Я я Я я Â â я

Сучасна сербська кирилиця

Літера Курсив Транслітерація Транскрипція
А а А а A a а
Б б Б б B b б
В в В в V v в
Г г Г г G g ґ
Д д Д д D d д
Ђ ђ Ђ ђ Đ đ, Dj dj джь
Е е Е е E e е
Ж ж Ж ж Ž ž ж
З з З з Z z з
И и И и I i і
Ј ј Ј ј ǰ, J j й
К к К к K k к
Л л Л л L l л
Љ љ Љ љ , Lj lj ль
М м М м M m м
Н н Н н N n н
Њ њ Њ њ , Nj nj нь
О о О о O o о
П п П п P p п
Р р Р р R r р
С с С с S s с
Т т Т т T t т
Ћ ћ Ћ ћ Ć ć чь
У у У у U u у
Ф ф Ф ф F f ф
Х х Х х H h х
Ц ц Ц ц C c ц
Ч ч Ч ч Č č ч
Џ џ Џ џ , Dž dž дж
Ш ш Ш ш Š š ш

Румунська і молдавська кирилиця

Стара кирилична абетка
(до XIX століття)
Нова кирилична абетка
(з 1938 року)
Латинська
абетка
А а А а a
Б б Б б b
В в В в v
Г г Г г g
Д д Д д d
Е е Е е e
Ж ж Ж ж j
З з З з z
І i И и i
И и И и i
Й й (Ь) ь i
К к К к c (ch¹)
Л л Л л l
М м М м m
Н н Н н n
О о О о o
П п П п p
Р р Р р r
С с С с s
Т т Т т t
У у У у u
Ф ф Ф ф f
Х х Х х h
Ѡ ѡ О о o
Ц ц Ц ц ţ
Ч ч Ч ч c¹ (ce, ci²)
Ш ш Ш ш ş
Щ щ Шт/ШТ шт șt
Ъ ъ
Э э ă
Ы ы
Ь ь Ь ь i
Ѣ ѣ Я я ea
Ю ю Ю ю iu
IA іа (Ꙗ ꙗ) Я я ia
Ѧ ѧ Я я ia
Ѫ ѫ Ы ы â, î
Ѯ ѯ (Кс) (кс) (ks)
Ѱ ѱ (Пс) (пс) (ps)
Ѳ ѳ
Ѵ ѵ
ын în

¹: перед e та i
²: перед усіма іншими літерами

Македонська кирилиця

Літера Транслітерація і
Транскрипція
IPA
А а A a a
Б б B b b
В в V v v
Г г G g g
Д д D d d
Ѓ ѓ Ǵ ǵ (Gj gj)¹ ɟ, dʑ
Е е E e ɛ
Ж ж Ž ž ʒ
З з Z z z
Ѕ ѕ Dz dz ² dz
И и I i i
Ј ј J j j
К к K k k
Л л L l l
Љ љ Lj lj ² ʎ
М м M m m
Н н N n n
Њ њ Nj nj ² ɲ
О о O o ɔ
П п P p p
Р р R r r
С с S s s
Т т T t t
Ќ ќ Ḱ ḱ (Ć ć)¹ c,
У у U u u
Ф ф F f f
Х х H h x
Ц ц C c ts
Ч ч Č č
Џ џ Dž dž ²
Ш ш Š š ʃ

Монгольска кирилиця

Кирилиця Латинська транслітерація
А а A a
Б б B b
В в V v
Г г G g
Д д D d
Е е E e
Ё ё Jo jo
Ж ж Ž ž
З з Z z
И и I i
Й й J j
К к K k
Л л L l
М м M m
Н н N n
О о O o
Ө ө Ö ö
П п P p
Р р R r
С с S s
Т т T t
У у U u
Ү ү Ü ü
Ф ф F f
Х х Ch ch
Ц ц C c
Ч ч Č č
Ш ш Š š
Щ щ Šč šč
Ъ ъ - -
Ы ы Y y
Ь ь ’ ’
Э э Ė ė
Ю ю Ju ju
Я я Ja ja

Кирилиця на клавіатурі

Для української мови

Український стандарт

Эта запись была опубликована 27.03.2015в 15:16. В рубриках: Українська мова. Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS 2.0. Комментарии пока закрыты, но Вы можете оставить трекбек со своего сайта.

Комментарии закрыты.