Найчастіше наводиться приклад слів «мрія», «страдниця» (М. Старицький), «чинник», «поступовий» (І. Франко), «стосунок» (І. Нечуй-Левицький), «юнка» (П. Тичина) тощо.

Неологізми притаманні будь-якій мові. Як і в усіх інших мовах, в українській виникають нові слова — авторські новотвори, запозичення з інших мов, слова, у яких змінюється значення, також відроджуються слова і вислови з минулих епох.

Серед факторів, що спричиняють утворення неологізмів, можна виділити:

  1. позамовний фактор — потребу дати назви новим предметам і явищам,
  2. інтралінгвальний — для заміни попередніх найменувань новими (через тенденцією до мовної економії, уніфікації номінативних моделей, виразнішого, точнішого найменування, експресивно-стилістичного оновлення, з причин соціально-політичного, пуристичного, евфемістичного характеру тощо).

Неологізми виникають декількома шляхами: вони творяться з наявного в мові матеріалу властивими для даної мови словотвірними способами, інколи штучно, часто запозичуються літературною мовою з діалектів і з інших мов. Іншомовні запозичення становлять найчисельнішу групу серед неологізмів.

Авторські неологізми (стилістичні, індивідуально-авторські, оказіоналізми) становлять окрему групу.

Переважну більшість неологізмів становлять слова, утворені з власне українських словотворчих компонентів — з основ широко вживаних українських слів за допомогою звичайних для української мови суфіксів і префіксів, подібно до вже присутніх в українській мові форм. Такі неологізми виникають в українській мові незалежно від будь-якого впливу інших мов, але нерідко поява їх зумовлена наявністю відповідних слів в інших мовах, зокрема в російській.

Нові слова, не зафіксовані раніше в жодному словнику, виникають у живому мовленні щоденно. Це пояснюється тим, що в самій словотворчій системі української мови вже наперед закладена можливість утворення від будь-якого наявного слова за допомогою властивих українській мові словотворчих засобів нових слів, структурно подібних до тих, що були утворені раніше.

Практично кожен український письменник у своїх творах використовував авторські неологізми:

« Пісні сучасній поглянь ти в обличчя;
Скільки нового відбилось у ній!
Многоплемінність і різноязиччя
В силі обняти лише їй одній.

П. Тичина, «Де одна думка, а тисяча рук», 1959—1960 р.р.

 »

Більшість таких новостворених слів функціонує тільки в художніх творах. Але деякі з них виявляються настільки влучними, що стають повноцінним надбанням української літературної мови, поповнюючи її образні засоби, її словниковий склад.

Аналогічні процеси виникнення нових слів відбуваються в усіх літературних мовах, зокрема в російській. У 1971 р. вМоскві видано окремий словник під назвою «Нові слова та значення» (рос. «Новые слова и значения»), в якому зібрано близько 3,5 тисяч нових слів російської мови, зафіксованих у літературі протягом 50—60 р.р. XX ст.

У кожній мові є невелика кількість «авторських» слів, які «вигадують» письменники, і які згодом стають загальновживаними. У російській мові слово «лётчик» (укр. льотчик, літун) вигадав поет Велимир Хлєбніков, М. Карамзін створив слово «промышленность» (укр. промисловість), М. Ломоносов — слово «вещество» (укр. укр.речовина), М. Салтиков-Щедрін — слова «головотяпство» (укр. невмілість) та «злопыхательство» (укр. зловтіха), І. Северянін — слова «самолёт» (укр. літак) та «бездарь» (укр. нездара).

Іншими прикладами авторських слів у російській мові є:

  • «стушеваться» (укр. непомітно піти, стушуватися) Ф. Достоєвського,
  • «изнемождённый» (укр. знеможений) Велимира Хлєбнікова,
  • «влияние» (укр. вплив), «трогательный» (укр. зворушливий), «благотворительность» (укр. добродійність), «влюблённость» (укр. закоханність), «вольнодумство» (укр. вільнодумність), «достопримечательность» (укр.пам'ятка), «ответственность» (укр. відповідальність), «подозрительность» (укр. підозрілість), «утончённость» (укр. витонченість), «первоклассный» (укр. першокласний), «человечный» (укр. людяний), «будущность» (укр.майбуття), «занимательный» (укр. цікавий) М. Карамзіна,
  • «созвездие» (укр. сузір'я), «полнолуние» (укр. повний місяць), «притяжение» (укр. тяжіння), «градусник» (укр.градусник), «преломление» (укр. заломлення), «равновесие» (укр. рівновага) М. Ломоносова[69].

Іноді буває так, що при перевірці авторський неологізм виявляється старим словом, яке протягом певного часу не вживалося: наприклад, слово «первень», що вважалося неологізмом Яра Славутича, фіксується у підручниках, виданих на поч. XX ст., слово «неповздержливий» М. Драй-Хмари фіксується у І. Франка у формі «непоздержливо».

Авторськими новотворами в українській мові є також слова:

  • «деструктор», «млисто» (М. Рильський),
  • «пошматованість», «розтріск» (Ю. Клен),
  • «причарування» (П. Филипович).

Авторські неологізми збагачують літературну мову.

Эта запись была опубликована 17.04.2015в 10:55. В рубриках: Міфи та історична реальність, Українська мова. Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS 2.0. Комментарии пока закрыты, но Вы можете оставить трекбек со своего сайта.

Комментарии закрыты.