Насправді польська мова практично не вплинула на фонологічний розвиток української мови (більший вплив, хоча теж не дуже великий, на українську мову справила російська мова). Так само польська мова не вплинула на граматику сучасної літературної української мови (наприклад, кличний відмінок не вживається у польській літературній мові, немає давноминулого часу, немає форми присвійного займенника 3 ос. мн. (їхній), проте в польській мові розрізняються форми чоловічого та жіночого родів у множині, а в українській не відрізняються, тощо).

Лексичних запозичень з польської мови до сучасної літературної української мови також порівняно небагато, більшелатинських та німецьких слів, що прийшли в українську мову за посередництвом польської (польська в свій час відігравала таку ж роль мови-посередника для української, як і російська з XVIII ст.).

Полонізми, поряд з запозиченнями з чеської, німецької та латинської мов, широко вживалися у староукраїнській мові. До розмовної мови вони хоча й потрапляли, але у значно меншій кількості. З занепадом староукраїнської мови як літературної, з переходом на славенороську мову, а потім на російську мову як літературну мову українців уРосійській імперії у XVIII ст. більшість полонізмів стала архаїзмами та перестала вживатися.

Аналогічний процес — широке запозичення полонізмів та чеських слів — відбувався і в російській літературній мовіXVII ст.

За приблизними підрахунками, у російських азбуковниках XVII ст. містилося не менше 200 західнослов'янських — польських та чеських — слів. Азбуковники були необхідні російським книжникам XVII ст. у своїй діяльності. Як вказував В. В. Виноградов, «польська мова у XVII ст. виступає у ролі постачальника європейських наукових, юридичних, адміністративних, технічних і світсько-побутових слів і понять»[32].

Існувала велика кількість перекладених у цей час з польської мови книжок, причому не завжди їхня мова була вільною від полонізмів[33]. Спорідненість мов, яка усвідомлювалося перекладачами, створювала ілюзію того, що польські слова мусили бути зрозумілі російському читачеві. Насправді все було не так — необхідність пояснення незрозумілої західнослов'янської лексики і призвела до занесення до складу азбуковников польських та чеських слів. У XVIII ст. інтерес російської держави до польської культури і літератури як до посередників між російською і західною цивілізаціями зникає — велика частина західнослов'янських слів виходить з активного вжитку і зникає зі російського словника[34].

Як приклад польських слів, що використовувалися у російській літературній мові XVII ст. а потім вийшли з ужитку, можна навести:

  • вонтъпление[35] — польське wątpienie, сучасне російське «сомнение», українське «сумнів»,
  • крекса[35] — з польського kreska, сучасне російське «чёрточка, черта», українське «риска»,
  • валка[36] — з польського walka, сучасне російське «борьба», українське «боротьба»,
  • на кштаалтъ / на кшталтъ[36][37] — польське na kształt, сучасне російське «по образцу / такой как», українське «на взір / на штиб / на кшталт / як-от»,
  • зафрасование[36] — з польського zafrasowanie, сучасне російське «озабоченность», українське «стурбованість» тощо.

І в російській, і в українській літературних мовах більшість полонізмів перейшли в групу архаїзмів і тепер не вживаються.

Эта запись была опубликована 11.04.2015в 10:40. В рубриках: Міфи та історична реальність, Українська мова. Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS 2.0. Комментарии пока закрыты, но Вы можете оставить трекбек со своего сайта.

Комментарии закрыты.


Warning: require_once(/home/nostal00/krasnokutsk.org/www) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /home/nostal00/krasnokutsk.org/www/wp-content/themes/daily-digest/sidebar-right.php on line 5

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '' (include_path='.:/usr/local/pear/php53') in /home/nostal00/krasnokutsk.org/www/wp-content/themes/daily-digest/sidebar-right.php on line 5