1.   Розстелений  кожушок,  на нім посіяний горошок.

Небо і зорі

2.На татарському полі попутані коні,
Вузлики знать, та не можна розв'язать.

Небо і зорі

3. Торох, торох, розсипався горох,

Почало світати — нема що збирати.

Небо і зорі

4. Серед двора-двора лежить червона сково­рода.

Місяць на небі

5.    У бабиній хатині висить хліба скибина.

Собаки гавкають, не можуть дістати.

Місяць на небі

6.   Голуба хустина,, жовтий клубок;

По хустині качається, людям усміхається.

Небо і сонце

7,Пішла пані до льоху, насипала гороху;
Вернулася з льоху — нема гороху.

Сонце і зорі

8.Їхав по горі волох, розсипав горох;
Стало світати — нема що збирати.

Сонце і зорі

9.Один баранець пасе тисячі овець.

Місяць і зорі

10. На рогожці розіслані горошки, а в середи­ні пів бублика.

На небі зорі і місяць

11. Всі його люблять, всійого чекають, А хто подивиться — кожен скривиться.

Сонце

12. Золотий пішов, а срібний прийшов.

Сонце і місяць

13. Золоте сховалося, а срібне показалося.

Сонце і місяць

14. Іде лісом — не шелестить, Іде водою — не плюскотить.

Промінь сонця або місяця

15. Водою йде — не хлюпне, Очеретом — не шелесне.

Промінь сонця або місяця

16. Іде лісом — не ковтне, Іде водою — не бовтне.

Промінь сонця або місяцяі

17. Іде лісом — не тріщить, Іде водою — не хлющить,

Іде до хати — на нього пси не гавкають.

Промінь сонця або місяцяі

18.Мету-мету — не   вимету;   несу-несу — не
винесу;  пора прийде — само пропаде.

Промінь сонця

19. Куди ступиш — всюди маєш, Хоч не бачиш, а вживаєш.

Повітря

20. Чорна корова весь світ поборола.

Ніч

21. Махнула птиця крилом — закрила півсвіту чорним рядном.

Ніч

22. Звечора вмирає, вранці оживає.

День

23. Чорна корова всіх людей поборола,

А білий віл всіх людей підвів.

Ніч і день.

24. Чорна корова всіх людей поборола, а біла кобила всіх зведе.

Ніч і день.

25. Чорна  корова  людей   коле,  а   біла  воскрешає.

Ніч і день.

26. По соломі ходить, а не шелестить.

 Тінь.

27. Що коло тебе біжить, а не догониш?

Тінь.

28. Йде слідом за тобою: утікай — не утечеш, доганяй —  доженеш.

Тінь.

29. Вранці на сажень, опівдні на п'ядень, а вечором через усе поле.

Тінь.

30.Без сокири і дрючків ставить міст через річки.

Мороз.

31.Хоч сам не біжить, а стоять не велить.

Мороз.

32. Хто малюнок на вікні уночі зробив мені?

Мороз.

33. Що росте догори коренем?

Бурулька.

34.Впаде з неба - не розіб'ється,
Впаде в воду — розпливеться.

Сніг.

35.«Що  це?  що  це? — всі  кричать.— Білі мухи он летять».

Сніг.

36. Скатертина біла увесь світ накрила,

Сніг.

37. Взимку горою, а літом водою.

Сніг.

38.Живе — лежить, помре — побіжить.

Сніг.

39.Що приходить тихо, а відходить з шумом?

Сніг.

40. Біле, як сорочка,Пухнате, як квочка,

Крил не має,А гарно літає.

Що це за птиця,Що сонця боїться?

Сніг.

41. Текло, текло та й лягло під скло.

Вода і лід.

42. І в огні не горить і в воді не тоне.

Лід.

43. Старий дід мости помостив, Молода  прийшла — мости  рознесла.

Мороз і весна.

44. Вдень вікно  розбивається,  а  вночі само вставляється.

Ополонка.

45. Що без леза та без зуба

Розтина міцного дуба?

Блискавка.

46. Реве віл на сто гір, на сто кроків, на сто потоків.

Грім.

47. Біг кінь білобокий через Дунай глибокий
Як упав як, заіржав, увеєь світ задрижав.

Грім.

48.Біг          білобокий понад яр глибокий;
Як упав — на весь світ заіржав.

Грім.

49. Як сіробокий кінь заіржав, то весь світ задрижав.

Грім.

50. Мене просять і чекають,

А як покажусь — утікають.

Дощ.

51. Ішов довгов'яз, у землю ув'яз, з землі всіх повиганяв.

Дощ і рослини.

52. Сидить дід за подушками І стріляє галушками.

Град.

53. Із-під гірки, з-під крутої

Прокрадається норою

Та й до моря утіка

Через лози по ярках.

Джерело

54.Сиві воли усе поле злягли.

Туман.

55. Сивий віл випив води повен діл.

Туман.

56. На долину, на поділ

Ліг великий сивий віл.

Надійде теля червоне —

Геть того вола прогоне.

Туман і сонце.

57.Без очей — а сльози ллє.

Роса.

58.Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала-ридала,
Місяць бачив — не підняв, сонце встало і забрало

Роса.

59. Червоні коромисла через річку повисли.

Веселка.

60. Вийшла звідкись гарна дівка. На ній стрічка-семицвітка;

А де з річки воду брала, Там коромисло зламала.

Веселка.
* * *

Довгі ноги, довгий ніс,

По болоті ходить скрізь.

(Лелека)* * *

Стоїть корито,

Повне води налите.

(Ставок)

 

 

* * *

Через воду він проводить,

А сам з місця вік не сходить.

(Міст)

* * *

По полю ходить, жне, косить,

Зерно молотить, хліба не просить.

(Комбайн)

* * *

Хоч не літак, а крилатий,

Без крил не може працювати.

(Вітряк)

* * *

Знизу клин

Зверху млин.

Тече вода

А їй не біда.

(Парасолька)

* * *

І червона, й соковита,

Та гірка вона все літо.

Припече мороз – вона

Стала добра й смачна.

(Калина)

* * *

Кавунчики дрібненькі,

Смугасті та кисленькі,

У колючки вбралися

І кущиком назвалися.

(Аґрус)

* * *

Мов маленький м’ячик,

Висить, а не скаче,

Рум’яне, гладеньке,

На смак солоденьке.

(Яблуко)

* * *

Торох, торох,

Розсипався горох.

Почало світати –

Нема що збирати.

(Зірки)

* * *

Дерев’яний та довгенький,

Маю носик я гостренький.

На білому слід лишаю,

Усіх діток потішаю.

(Олівець)

* * *

Ухопився за дріт,

Покотився у світ,

Потяг близняток

Цілий десяток.

(Електровоз)

* * *

Коли хочеш ти читати,

То повинен мене знати,

А коли мене не знаєш,

То нічого не вчитаєш.

(Абетка)

* * *

З небесної діжки

Крижані горішки

На землю упали,

Шкоди нам завдали.

(Град)

* * *

Спритний майстер у стрибках:

На деревах, по гілках.

Вся руда, пухнастий хвіст,

Рідний дім для неї – ліс.

(Білка)

* * *

На городі нога стоїть,

На нозі голова висить.

Куди сонце повертається,

Туди голова нахиляється.

(Соняшник)

* * *

З небокраю, з-за діброви,

Вийшли воли чорноброві:

Принесли водиці дзбан,

Полили і ліс, і лан.

(Хмари)

* * *

Не ставок і не ріка,

Мох росте і осока.

Там земля - неначе тісто,

Що воно за дивне місце?

(Болото)

* * *

Квітка пишна, квітка гожа,

На троянду трішки схожа.

На кущах вона зростає.

Хто із вас цю квітку знає?

(Шипшина)

* * *

Живим зерном народжений,

Живу я на землі.

Щодня рум’яним сонечком

Я сходжу на столі.

(Хліб)

* * *

У нашої бабусі

Сидить дід в кожусі,

Проти печі гріється,

Без води умиється.

(Кіт)

* * *

Прийшла кума із довгим віником

На бесіду із нашим півником,

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід.

(Лисиця)

* * *

Найрідніша, наймиліша,

Всіх вона нас пестить, тішить,

Завжди скрізь буває з нами.

Відгадайте, хто це?..

(Мама)

* * *

Олена зелена,

Не сіяна, не саджена,

Хто доторкнеться,

Той обпечеться.

(Кропива)

* * *

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.

(Сова)

* * *

Хоч я і страшнуватий,

Ось палиця в руці,

Та як мені прогнати

Від проса горобців?

(Опудало)

* * *

Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде,

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде.

(Дощ)

* * *

Цвіте синьо, лист зелений

Квітник прикрашає

Хоч мороз усе побив –

Його не займає.

(Барвінок)

* * *

Сонечко в траві зійшло,

Усміхнулось, розцвіло,

Згодом стало біле-біле

І за вітром полетіло.

(Кульбаба)

* * *

Ніде не купиш,

На вагах не зважиш,

Сам здобуваєш,

У комору складаєш.

(Знання)

* * *

Неначе паровоз, гуде,

Шумить, кипить, і пара йде,

Смачний заварює нам чай.

Хто ж він такий? От відгадай.

(Чайник)

* * *

Стоїть собі літечком

На городі тіточка,

Світлокоса, білочуба,

а на ній зелена шуба.

(Кукурудза)

* * *

У лісі зростав,

У столяра побував,

В кімнаті оселився,

Полотном укрився.

(Стіл)

* * *

Хто завжди правду каже?

Який є, таким покаже,

І без слів про все рас скаже.

На нього дивишся, а себе бачиш.

(Дзеркало)

* * *

Я порою дощовою –

Наче дах над головою.

При собі мене тримають,

А як дощ  пройде – складають.

(Парасолька)

* * *

У носатого Івана

Одежина дерев’яна.

Він у чистім полі ходить

І по ньому носом водить.

Не стрижений, не чесаний –

Гострим ножем зетесаний.

(Олівець)

* * *

В полі жовті промінчата

Шелестять, немов зайчата,

А вусаті ж їхні віти!

Що це, друзі? Мабуть…

(Жито)

* * *

Хто крилатий, гарний, гожий,

На красиву квітку схожий,

Має довгий хоботок,

П’є нектар ним із квіток?

(Метелик)

* * *

У бабине літо

Легке срібне сито,

Не руками ткане,

Летить ось над нами.

Що ж це, дитинко?

Це - …

(Павутинка)

* * *

Його пожива – це листочки,

Домівка – деревце чи кущ.

З’являється що травня точно

Поважний, симпатичний …

(Хрущ)

* * *

Якщо руки ваші в ваксі,

Якщо на ніс сіли клякси,

Хто тоді ваш перший друг,

Змиє бруд з лиця і рук?

(Вода)

* * *

Щось у небі синім - блим!

Розкотився в небі грім

Та гуркоче вдалині.

Що за дивні ці вогні?

(Блискавка)

* * *

Дуже я потрібна всім:

І великим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

(Книга)

 * * *

Спробуй, друже, відгадати,

Що за стрій у небесах:

Чи клубки пухкої вати,

Чи то пір’я з крупних птах,

Чи біжить овець отара?

Ні, пливуть це білі …

(Хмари)

* * *

Триколісний друг у мене,

Має він кермо зелене.

Ще сидіння та педалі…

Певно, ви його впізнали?

(Велосипед)

* * *

Всюди проживають,

По шість ножок моють,

Можуть мати й крила.

Але це – не пташки.

Дітки, відгадали?

Звісно, це - …

(Комашки)

* * *

Ледь помітний він, маленький…

То квадратний, то кругленький…

Як його ти відірвеш,

То штани не застібнеш…

(Ґудзик)

* * *

Що за жучок це – яскравий, моторний,

Спинка червона у крапочку чорну,

Сам симпатичний, хоча і маленький,

Гарний на вроду він та веселенький.

(Сонечко)

* * *

Над глибокою рікою

Вигнув спину він дугою.

Всі по ньому їдуть,

Всі по ньому йдуть,

А з собою не беруть.

(Міст)

* * *

До дітей на кожне свято

Просять в гості завітати,

Бо солодкий і смачний.

Здогадались, хто такий?

(Торт)

* * *

Щоб мені кудись дійти,

Треба всю її пройти.

Бере початок від порога

Далека чи близька…

(Дорога)

* * *

Кружляють в повітрі маленькі пушинки,

Легенькі та білі, неначе сніжинки;

Дивуються дуже дорослі і діти:

Де ж міг раптом взятися сніг серед літа?

(Тополиний пух)

* * *

Що за струмінь-водоспад?

В спеку кожен йому радий;

В нашім парку – гарний, гожий –

Веселить він перехожих.

В’ються вгору води потоки,

Краплі бризкають нівроку…

Знають Юля та Роман,

Ця загадка про…

(Фонтан)

* * *

Грушка – не грушка,

Вушка та дужка,

Порожнє бриньчить,

Повне – мовчить.

(Відро)

* * *

На одній нозі танцюю,

Зовсім я не байдикую.

Ти мене лиш накрути –

Та в таночок знов пусти.

(Дзиґа)

* * *

Що за хатка – дивина?

З скла прозорого вона.

Табунцями, як у річці,

Рибки плещуться в водичці.

(Акваріум)

* * *

Де у полі квітне гречка,

Стоїть хатка невеличка.

Ти зустрінеш там родину,

Що працює без упину.

(Вулик)

* * *

Лишає він страшні сліди,

Усе він пожирає.

А як даси йому води –

Відразу помирає!

(Вогонь)

* * *

По траві повзла змія.

Налякався добре я.

Від гадюки біг чимдуж,

А то виявився …

(Вуж)

* * *

Є і чорна і червона,

А поживна ж бо яка!

Зветься цей продукт чудовий

Не інакше, як …

(Ікра)

* * *

Спішить, сурмить:

- Дорогу дай!

Моргає синім оком.

Примчиться швидко і біда

Людей обійде боком.

(Пожежна машина)

* * *

Дуже люблять всі діти його,

Бо смачне і солодке воно.

І у ротику тане само.

Здогадалися? Це …

(Ескімо)

* * *

Настрибаюсь вволю

По чистому полю.

Правда, трішки ніс стешу,

Як малюю чи пишу.

(Олівець)

* * *

Любі всім: тобі й мені.

Вдень гуляють на вікні

І купаються у річці

Діти сонця - …

(Промінці)

* * *

В розмальованій хустині,

Солоденька всередині.

Коли нею почастують,

Діти тішаться, ласують.

(Цукерка)

* * *

В небі високо між хмар

На мотузці він літав.

За мотузку потягну

Та на землю поверну.

(Повітряний змій)

* * *

Є у мого татка

На колесах хатка.

Возить хатка невеличка

Нас на дачу і до річки.

(Машина)

* * *

Він шепоче: «Шу-шу-шу…

Листя обірвать спішу.

З ним я у осіннім гаї

У таночку покружляю».

(Вітер)

* * *

Уночі понад водою

Білий дим пливе рікою.

Тільки сонечко засяє –

Білий дим кудись тікає.

(Туман)

* * *

Книжечки маленькі,

Аркуші біленькі.

В них ми вчимося писати,

І складати, й віднімати.

(Зошит)

* * *

Плине він, біжить, минає,

Нам його не вистачає.

Щойно осінь – вже зима,

Ось він був, а вже – нема.

(Час)

 * * *

Навіть в спеку, відчайдуха,

Не скидає він кожуха.

Взимку ж холоду боїться.

Лізе до барлогу грітись.

(Ведмідь)

* * *

Загорнулася в клубок

Ціла купка голочок.

Лис підбіг, голки понюхав.

Потім довго носа чухав.

(Їжак)

 * * *

Навесні цвітуть, мов свічі,

Заглядають сонцю в вічі,

А під осінь ті свічки

Вдягнуть з голок кожушки.

(Каштан)

 * * *

Запах, колір – все відмінне,

Посміхнешся неодмінно.

Як серединку кусати,

Скривить так, що й не впізнати.

(Лимон)

 * * *

Ні дощами, ні снігами

За сто років не розмить.

Але хлопці – хулігани

Можуть м’ячиком розбить.

(Вікно)

* * *

Як навколо об’їси –

Серединки не проси.

Ми такі гостинці:

Дірка в серединці.

(Бублики)

* * *

І солодкі, і кисленькі,

І довгасті, і кругленькі

До вподоби ви мені,

Соковиті та смачні.

Знають добре малюки:

Мова йде про…

(Ягідки)

* * *

Без насіння виростає

І міцне коріння має.

Ним їмо і хліб, і суп.

Що це буде, дітки?

(Зуб)

* * *

У ворота він летить,

Як зумієш гол забить.

Скаче весело по полю,

Незамінний у футболі.

(М’яч)

* * *

Народився із землі,

Зарум’янивсь на вогні

І з’явився на столі

До борщу тобі й мені.

(Хліб)

* * *

Хто приходить,

Той до неї підходить,

Кидає на зуб свій кожух.

А коли спекота,

То нема роботи.

(Вішалка)

* * *

Цього діда мусиш  знати,

Він стоїть десь під стіною.

Кожен день твою кімнату

Підмітає бородою.

(Віник)

* * *

Сопе, хропе, часом чхає,

Сюди-туди зазирає;

На морозі замерзає,

Бо одежини не має.

(Ніс)

* * *

Маю плаття золотеньке,

Гнучкі, ніжні віти.

Кору білу, стан тоненький.

Як я звуся, діти?

(Береза)

* * *

Вміє вишивати, шити,

Може ґудзики пришити,

Та без одягу донині

Рукодільниця – кравчиня.

(Голка)

* * *

Швидко мчить, бо поспішає,

Пасажирів підбирає.

І хвилинка у хвилинку

Їх доставить на зупинку.

(Автобус)

* * *

Знизу вгору, потім вниз

Чудо-віз мене привіз.

Без руля і без коліс

Тягне вгору – потім вниз.

(Ескалатор)

* * *

Що це за будинок

Ходить без доріжки,

Схожий він на колобок,

А під дахом ріжки?

(Равлик)

* * *

Маю крила, та не птах,

На семи стою вітрах.

То ж мене і кличе всяк

Не інакше, як …

(Вітряк)

* * *

Чистить курточку, штанці,

Чобітки і сап’янці…

Дуже працьовита тітка.

Здогадались, хто це?

(Щітка)

* * *

Дерев’яні хлопці

Лежать у коробці.

Коли з нами граються,

То вогнем займаються.

(Сірники)

* * *

Шепчу я веселі сни,

Тільки ти скоріш засни.

Всі кладуть мене під вушко,

Бо на те я і …

(Подушка)

* * *

Як запалять, то горить,

Як горить, то плаче.

Обережненько гасіть,

Бо впече у пальчик!

(Свічка)

* * *

Я на сонце дуже схожа –

Золотиста, ніжна, гожа.

Рано-вранці розквітаю.

Відгадати вам неважко,

Що за квітка я ?

(Ромашка)

* * *

Навесні старий садок

Вкрив барвистий килимок,

І над вишнями в гіллі

Загули, мов дзвін…

(Джмелі)

* * *

На дубочку я вродився,

На дубочку й оселився.

Восени я упаду

Та дубочком проросту.

(Жолудь)

* * *

Хутко стрибне на папір,

І, хоч вір, а хоч не вір,

Враз напише нове слово.

Ось і рішення готове.

Вправно пише у руці,

Бачать всі старання ці.

(Ручка)

* * *

Він жовтенький і сипучий,

У дворі лежить у кучі.

Якщо хочеш – можеш брати

І фортецю будувати.

Тільки воду мусиш  мати.

(Пісок)

* * *

От так чудо із чудес:

Простягнувся до небес

І працює поміж хмар.

Що це? Будівельний …

(Кран)