Йдеться про такі слова, як слухавка, летовище, дорожній корок тощо.

Насправді кількість новотворів в українській мові є мінімальною[Джерело?], її навіть віддалено не можна порівняти[Джерело?] з кількістю новотворів, наприклад, у такій мові, як церковнослов'янська[68] (з цієї мови дуже багато таких «штучних» слів було запозичено російською мовою): у православному «символі віри» (другий член — «вѣрую во единаго господа Іисуса Христа, сына Божіѧ, единороднаго, иже ѿ отца рожденнаго прежде всѣхъ вѣкъ свѣта ѿ свѣта, бога истинна ѿ бога истинна, рожденна, несотворенна, единосущна отцу, имже всѧ быша») -

  • слово «господь» до створення церковнослов'янської мови щодо «Бога» не вживалося, воно означало «володаря, власника»,
  • слова «единородныи», «единосущныи» — кальки з грецької мови, у слов'янських мовах таких слів не було,
  • слово «сущность» штучно утворено від форми дієприкметника теперішнього часу жіночого роду «сѫшти» дієслова «быти»,
  • вираз «прежде всѣхъ вѣкъ» є штучний, і був спочатку незрозумілим слов'янам, бо «вѣкъ» означав якийсь час, співмірний з часом життя людини.

Эта запись была опубликована 15.04.2015в 10:51. В рубриках: Міфи та історична реальність, Українська мова. Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS 2.0. Комментарии пока закрыты, но Вы можете оставить трекбек со своего сайта.

Комментарии закрыты.