Тимчасово до обрання Сойму і відкриття його діяльності, Державний устрій України і порядок керування основується на слідуючих законах:

Про гетьманську владу

   1. Влада управління належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української Держави.
2. Гетьман стверджує закони і без його санкцій ніякий закон не може мати сили.

Читати повністю...

“Затверджую”
Павло Скоропадський
1 серпня 1918 року. Київ Посвідчив:
Державний Секретар
Сергій Завадський

   1. В разі тяжкої хороби або смерти Ясновельможного Пана Гетьмана Верховне Управління Державою, тимчасово, аж до одужання або до вступления нового Гетьмана, в порядкові, який встановлено буде окремим законом, належить Колегії Верховних Правителів Держави.

Читати повністю...

Ухвалений Радою Міністрів закон про обов'язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України по всіх середніх школах.
1. По всіх середніх хлоп'ячих і дівочих загальноосвітніх, професійних, комерційних і інших школах, учительських семінаріях та інститутах, а також духовних семінаріях, обов'язково викладається українська мова і література, задля чого визначається не менше 3 годин тижневе в перших 5-ти класах, а в 2-х останніх класах - не менше 2 годин, та географія і історія України, для яких предметів мають бути визначені не менше як по 2 години тижневе в 2-х останніх класах кожної школи...

...В час, коли наша держава творить культурно-національні цінності (одкриває Українські державні університети, академії, гімназії і т.п.) і напружує всі духовні й матеріальні сили, щоб дати українському народові рідну національну школу, коли не можна допустити ні одного кутка без української школи, нижча початкова школа для українського народу мусить обов'язково як слід приготовитись до навчання на українській мові і забезпечити себе підручниками і вчителями в першу чергу.
...Тому Міністерство освіти пропонує всім губерніальним і повітовим земським і міським управам в контакті з губерніальними і повітовими комісарами освіти негайно приступити до з'ясування стану шкіл з цього боку, щоб з наступного 1918-1919 шкільного р. навчання в школах для українського люду велося українською мовою у всіх групах нижчої початкової школи на всім просторі України.

1. Ухвалити докладені до цього статут та штати Української Академії наук в м. Києві та її установи і закон цей перевести в життя з 1 листопада 1918 р.
2. З поміж перелічених у статуті наукових установ Академії, окрім постійних комісій, витворюється в біжучому році: Фізичний інститут, Геодезичний інститут, лабораторія для спроб над матеріалами при Інституті прикладної механіки, Ботанічний сад, Акліматизаційний сад, Демографічний інститут для виучування економічної кон'юктури та народного господарства України.
3. Академії наук дається доручення розробити й подати на затвердження законодатним порядком штати та обрахунок слов'янської кляси при історично-філологічному відділі Академії...

Героїчним поривом українського озброєного трудового народу зметено з лиця землі української руйнуюче поміщицько-монархічне панування — гетьманщину.
Україну вичищено від карних експедицій, старост, жандармів та иншіх злочинних інституцій пануючих класів. Відновлено національно-персональну автономію, що забезпечує право кожної нації на вільне життя.
Цензові думи та земство, наставлені гетьманським урядом, скасовано і відновлено демократичні, вибрані всенародним голосуванням органи місцевого самоврядування.

Читати повністю...

Робота першого з'їзду робітничих, солдатських і селянських депутатів України, скликаного повноважним органом революційної демократії України, зірвана діями політиканів із селянської спілки і Ради військових депутатів, які побоювались, що цей з'їзд піддасть суворій і справедливій критиці політику Центральної ради та її Генерального Секретаріату і поставить питання руба про передачу влади в Українській Республіці дійсним представникам пролетаріату та найбіднішого селянства України. Для того, щоб врятувати своє становище, що Читати повністю...

Українське село стояло на порозі нової бурі. Другий масовий вихід із колективів зводив нанівець грандіозні сталінські плани. Побоюючись "втратити Україну" Сталін приймає рішення про розправу з бунтівниками на місці.

Прихильники "твердої руки", ностальгуючи за сталінським порядком, здебільшого сприймають тогочасне суспільне буття через бадьору картинку радянського агітпропу. Насправді, на початку 1930-х років становлення тоталітарної імперії опинилося перед загрозою.

На заваді амбітним планам Сталіна встала Україна.

Читати повністю...

Шокований наступом нацистів, Сталін був готовий запропонувати Гітлеру мир: Вячеслав Молотов під час зустрічі з болгарським послом звернувся до нього з проханням передати в Берлін пропозицію припинити бойові дії. Натомість Сталін був готовий віддати нацистам Україну і Білорусь.

"Bloodlands" – саме цим неологізмом позначив американський історик Тимоті Снайдерземлі, що найбільше постраждали від нацистської та комуністичної диктатур. До "кривавих земель" (а саме так переклали українською поняття, винайдене Снайдером) він, зокрема, включив Польщу та Україну.

Коли говорять про Україну, зазвичай справедливо наголошують, що нещадний вихор війни двічі пронісся по Україні – із Заходу на Схід і зі Сходу на Захід.

Читати повністю...

Донецко-Криворожская Республика — кратковременное и преимущественно виртуальное политическое образование, «историческая роль» которого очевидно переоценивается.

Украинские правительства времен революции 1917–1920 гг. всегда считали Донбасс неотъемлемой частью Украины. Предводители белого движения, воевавшие в Украине, также не желали слышать о какой-то отдельной ДКР.

В декабре 1917 г. большевики, находясь в Харькове, провозгласили (но не установили) советскую власть на всей территории Украины в пределах ІІІ Универсала Центральной Рады (то есть, и на Донбассе). После того как советское украинское правительство выехало в захваченный красными Киев, другая группа товарищей заявила в Харькове «о выделении Донецкого Бассейна». Имелось в виду создание автономной советской республики, правда, она так и не обрела единого согласованного наименования. Употреблялись такие названия как: «Донецкая Республика», «Донецкая республика Советов», «Республика Донецкого и Криворожского бассейнов», «Федеративная республика Донецкого бассейна», «Донецкая Федерация». В историю это образование вошло под названием «Донецко-Криворожская республика» (ДКР).

Говорить о четком территориальном размежевании между советской Украиной и ДКР не приходится. Харьковские большевики претендовали на обширные территории Левобережной Украины и Донбасса, а киевские – на всю Украину, включая большинство земель ДКР. В своей правоте были уверены как представители советской Украины, так и руководство ДКР. Фактически же в каждом «советском» уезде власть принадлежала местным советам, никому не подчинявшимся.

В середине марта 1918 г. на Втором всеукраинском съезде советов большевики заявили, что рассматривают«Украинскую Советскую Республику как республику федеративную, объединяющую все советские объединения — вольные города и республики, как автономные части Украинской Федеративной Советской Республики». В последующих решениях было подтверждено вхождение ДКР в состав советской Украины.

Вскоре советская власть на территории Украины пала, а на Донбассе установилась гетманская администрация. Руководители ДКР выехали в Россию. Позже многие из них проявили себя как руководящие деятели советской Украины и Коммунистической партии (большевиков) Украины.

Во время второго наступления большевиков на Украину, в январе 1919 г. советское правительство Украины (Совнарком) своим декретом объявило о создании Донецкой губернии (в составе Бахмутского и Славяносербского уездов Екатеринославской губернии), ставшую основой экономического объединения Донбасса, вместо ДКР.

10 марта 1919 г. украинский Совнарком утвердил «Договор о границах с Российской Социалистической Федеративной Советской Республикой», подтверждающий, что территории дореволюционных Харьковской и Екатеринославской (а, значит, и упомянутой выше Донецкой) губерний являются составной частью Украины.