Горілка (іноді в народі вживається слово горівка), або оковита — міцний алкогольний напій з очищенного спирту. Горілка складається з розчину етилового спирту у воді, зазвичай — 40% (об'ємних одиниць). Промислово виготовляється з якісних злакових спиртів високого очищення.

За межами України словом «горілка» називають українську гірку настоянку — перцівку.

Горілку, виготовлену в домашніх умовах, називають самогон або самогонка. Основною сучасною сировиною для виготовлення самогонки є цукровий буряк або буряковий цукор.

Читати повністю...

Автор: Admin | в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди

Могорич — в українській народній традиції, обрядова дія остаточного узаконення угоди. Обидві сторони на знак згоди випивали певну кількість горілки. Укладання договорів відбувалося при свідках (могоричниках, баришниках). Спочатку билися руками на знак згоди. Після випитого могоричу угода вважалася остаточно укладеною.

Протягом перших 21 місяця Другої світової війни СРСР та Третій Рейх були фактичними союзниками. 50 років СРСР не визнавав ані цього факту, ані самого існування Таємних протоколів до цього Пакту.

23 серпня 1939 р. відбулася подія, що стала спусковим механізмом найкривавішої трагедії в історії людства – Другої світової війни.

У цей день у Москві було підписано Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, відомий як пакт Молотова-Ріббентропа.

Читати повністю...

Автор: Admin | 22.08.2014 в 9:21 | Рубрики: Житло та побут

Сіни — нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, що з'єднує жиле приміщення з ґанком, рундуком,верандою або ділить будинок, хату на дві половини.

Сіни слугують для зберігання теплого верхнього одягу, взуття, реманенту. В них можна обтрусити вуличний пил і бруду, сніг у холодну пору року. Також сіни не дають вихолодити (вискрипати) хату. В сучасних оселях ці самі функції виконує передпокій.

Слово відміняється за стилем двоїни сíні, на приклад «у сінях».

Читати повністю...

Автор: Admin | 21.08.2014 в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди

Маковія (також Перший СпасСпас на водіМедовий Спас) — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня (1 серпня за старим стилем).

 

Походження свята

Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглась. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.

Читати повністю...

Автор: Admin | 19.08.2014 в 9:21 | Рубрики: Житло та побут

По́куть, також по́кут, по́куття, по́кутє, кра́сний, святи́й, Бо́жий, пе́рший, ста́рший, ве́рхній кут  — куток в українській селянській хаті, розміщений по діагоналі від печі, де сходяться краями дві лави, та місце біля нього. Найсвятіше і найпочесніше місце у хаті. У по́куті знаходилися цінні речі: ікони (о́брази), Біблія, свічки (у тому числі вінчальні); стіл (хатній престіл), за яким відбувалися трапези, як родинні, так і гостьові, коли були родинні свята. Зберігся звичай класти покійника на покуті, а в давнину під ним навіть ховали рідняків.

Покуть українська.
(М. Пимоненко Картина «Свати». 1882 рік)

Читати повністю...

Кутя́ — відварені у воді зерна пшениці або ячменю з медом. Традиційна ритуальна страва новорічно-різдвяного циклу. Готується тричі: на Святий вечір — Багата кутя, перед старим Новим роком — Щедра кутяй у переддень Водохрещ — Голодна кутя. Четвертий різновид куті — Чорну кутю, готують на мертвинах чипоминках і розводять з коливом, вона призначена для покійників. Сукупність обрядодійств, пов'язаних із кутею, засвічує зв'язок із родиною і предками, які опікуються врожаєм.

Читати повністю...

Автор: Admin | 12.08.2014 в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди, Язичництво

Івана Купала, Купайла — традиційне українське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем (24 червня за старим стилем). Зараз також його прив'язують до сонцевороту (21 червня, у високосний рік — 20 червня за часом UTC). У зв'язку із введенням григоріанського календаря у 01.03.1918 церковне свято Різдво Івана Предтечі припадає на 7 липня. Свято отримало свою назву від імені християнського святого Івана[1]. Квінтесенцією свята є очищення з допомогою вогню і води, найдавніша форма магічних дій[2]. Одне із чотирьох головних свят сонячного календаря. Ймовірно, свято було встановлено в часи, коли сонцестояння випадало на 24 червня. Святкували Купала здавна по всій Україні, щоправда з певними відмінностями по регіонах. За радянського панування частина притаманних святу регіональних звичаїв відмерла. Подібні звичаї існують в багатьох народів, особливо індоєвропейських: чехів, німців, австрійців, сербів, болгар, поляків, англійців, білорусів та росіян[3]. Найбільшого розмаху свято набуло в Іспанії, де 19-24 червня проводиться фестиваль «Вогнища Сан Хуана» та в Бразилії — «Феста Юніна» 13-29 червня.

Читати повністю...

Автор: Admin | 01.08.2014 в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди

Кулачні бої — народна ритуалізована розвага, відома з дохристиянських часів. На Лівобережній Україні ця традиція існувала аж до XX століття.

Кулачні бої звичайно проходили взимку на льоду річок, ставків, озер, нерідко там, де відбувався обряд водосвяття. Сходилися чоловіки з двох сусідніх сіл чи хуторів. У великих селах і в містах бої йшли між мешканцями різних вулиць чи кутків.

Читати повністю...