Автор: Admin | 29.09.2014 в 10:22 | Рубрики: Свята та обряди

Третій Спас (Хлібний Спас, Горіховий Спас) — традиційне свято, яке відзначають в Україні 16 (29) серпня. Має прадавні дохристиянські корені. Слідує за Першим Спасом і Другим Спасом.

До Третього Спасу як правило закінчували жнива, і на це свято наші бабусі пекли пироги з муки нового врожаю. Тому і називають цей Спас Хлібним. А інша назва — Горіховий — пов'язана з початком масового збору лісових горіхів, які на цей час саме достигають.

Читати повністю...

За складом українське весілля відповідає грецькому та римському, особливо наближається воно до ходу та складу римського ритуалу. В тих містах, які мали Магдебурзьке право одружуватись дозволялось необмежену кількість разів. За законами Російської імперії одружуватись можна було тільки тричі. В давні часи шлюб не брали. Одруженою вважалася пара після змовин, заручин та весілля. Пізніше шлюб почала брати шляхта, а ще пізніше звичайні люди. В 1774 за сприяння імпер. Катерини був виданий указ, за яким одруження без шлюбу вважалось не дійсним.

Микола Бондаревський

Читати повністю...

Автор: Admin | 27.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Релігія

Страсна п'ятниця (Велика п'ятниця, Свята п'ятниця) — згідно з християнським віровченням день розп'яття Христа.

У Новому Заповіті чітко вказано цей день — п'ятниця перед єврейською Пасхою (Песахом). Євангеліє від Івана (19:14-18) подає такий текст:

« 14. Тоді була п‘ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: Ось, Цар ваш!15. Але вони закричали: Геть! Геть Його! Розіпни Його! Пилат сказав їм: Царя вашого маю розп‘ясти? Першосвященики відповіли: Немає в нас царя, окрім кесаря.
16. Тоді нарешті він видав Його їм на розп‘яття. І схопили Ісуса і повели.
17. І, несучи хреста Свого, Він вийшов на місце, що звалося Череповищем, а єврейською Ґолґота;
18. І там розп‘яли Його і з Ним двоє інших, по той і по другий бік, а посередині Ісуса.
 »

Для віруючих це найскорботніший день Страсного (Великого) тижня, за два дні перед Великоднем. Християниприсвячують цей день згадці про страждання, смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та похованню.

Читати повністю...

Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, також Свято Преображення Господнього,Преображення, Свято Спаса, Яблучний Спас, Другий Спас — християнське свято.

Святкується 19 серпня православними та греко-католиками. Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV сторіччя і є одним із найбільших, після Великодня, дванадесятих свят. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.

У календар Західної Церкви воно було введене папою Калікстом III в 1457 році і святкується римо-католиками 6 серпня.

У традиції Вірменської Церкви свято Преображення включене до великоднього циклу, є рухомим і святкується в сьому неділю після П'ятидесятниці.

Читати повністю...

Автор: Admin | в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди

Поливаний понеділок, також Обливаний понеділок, Великодній понеділок, Уливанка, Волочильний понеділок — другий день Великодніх свят, понеділок після Великодня, називається ще «обливаним понеділком», бо в цей день, за стародавнім звичаєм, хлопці обливають дівчат водою — «очищаються». Тому, поливаний понеділок — від обряду обливання дівчат водою, а волочільний понеділок — від волочільне, тобто ритуального обходу односельців на перший день Великодня.[5] Другого дня (по Великодні), ще на світанку, ходять парубки — обливальники по тих хатах, де є дорослі дівчата.[6] Великодній понеділок (Великодній понеділок називається ще "обливаний понеділок", бо хлопці обливають дівчат водою, а ті за це дарують писанки.[7] У сучасності несе відмінний від культурного значення характер.

 

Читати повністю...

Автор: Admin | 24.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Сімейні звичаї та обряди

День Симона Зілота (у народі — Симонове зело) — свято, що припадає на 10 травня за старим стилем, 23 за новим, на честь апостола Симона Зілота.

Народні вірування

У цей день ходять по лісах, збираючи лікарські рослини. В народі вважають, що Зілот дає цілющу траву, і що він порядкує рослинами.

Читати повністю...

Автор: Admin | 23.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Релігія, Свята та обряди

Собор Пресвятої Богородиці (або Богородиця) - православною церквою відзначається на другий день після Різдва Христового, 8 січня.

Обряди та традиції

Вважалося, що це свято для жіноцтва важливіше, ніж Різдво, оскільки пов'язане з Матір'ю Божою. В народі вірили, якщо вагітна жінка чи її чоловік, навіть через крайню необхідність, працюватиме в цей день, то у неї народиться дитина з фізичними вадами — шестипала, безпала, або ж зі зрослими пальцями. В цей день починали колядувати й жіночі ватаги. На Богородицю відвідують бабів, які приймали в них роди, пригощаючи вечерею, а також справляють обіди та панахиди по померлих (начебто вночі всі небіжчики сходяться до храму і їм правлять молитви священики, що також померли). У деяких місцевостях на Галичині до сходу сонця запалювали на подвір'ї дідуха, перестрибували через огонь і перегонили домашніх тварин, оскільки вночі «мають гуляти відьми».

Читати повністю...

Автор: Admin | 20.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Сімейні звичаї та обряди

Похрестини (Продирини, Очедирини) — святкування другого дня хрестин.

Того самого дня що й Зливки, роблять і Похрестини. Зливки &mdahs; свято баби, Похрестини — свято породілі. Ппохрестини починалися так: кум, або баба, кладе на покуті, як і перед хрестинами, кожух вовною нагору. На столі — страва. Просять гості, а як де, то баба, або кум, породілю-матір сісти на покуті. Вона ото й сідає на той кожух. Його кладуть, як і перед хрестинами для того, що «так годиться», а то таки, щоб і породілі було м'ягше сидіти. Дитяткові також підкладають кожух, щоб м'якше й зручніше було його підіймати «на многая літа». Як сяде отже породілля, то їй кума, або баба, подає дитинку на руки, і тоді всі сідають, як звичай велить: старші коло неї з правого й лівого боку, батько й мати, як і перше перед гістьми. Батько повинен вітати гостей. Баба сідає біля породілі з правого боку

Читати повністю...

Автор: Admin | 19.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Релігія

Пилипівський піст (Пили́півкаРіздвя́ний піст) — один з постів православної церкви. Дотримується з 15 (28) листопада по 24 грудня (6 січня).

Історія

На Заході

Між IV і V сторіччями постають на Заході т. зв. «Пости чотирьох пір року». Про ці пости папа Лев I (440–461) так каже: «Протягом цілого року пости так розложені, що закон поміркованости приписаний для всіх пір року, а саме, піст весняний буває в Чотиридесятницю, літній у П'ятдесятницю, осінній — у 7, а зимовий — у 10 місяці». Папа Лев І мотивує їхнє створення як благодарення Богові за зібраніплоди.

І якраз зимовий зі згаданих чотирьох постів стає зав'язкою різдвяного посту. Колиска цього посту — давня Галлія, а сьогоднішня Франція. Тут з V ст. маємо згадки про підготовчий піст до Христового Різдва. Єпископ Григорій Турський († 594) говорить, що святий Перпетій, єпископ Турський († 491), починаючи від дня святого Мартина (11 листопада) аж до Христового Різдва постив у понеділок, середу й суботу. Собор Турський II (567) приписує монахам постити кожного дня в грудні аж до Христового Різдва. Дещо пізніше цей піст переходить до Риму й Італії, а відтак до Англії. Різдвяний піст на Заході з часом отримує назву «адвенту», що з латинської означає «прихід», тобто прихід Христа. Первісно слово «адвент» означало празник Христового Різдва, а пізніше почало означати час перед Христовим Різдвом. У IX ст. перша неділя адвенту стає на Заході початком церковного року.

На Сході

Тоді, коли на Заході Різдвяний піст у VI столітті стає вже загальним, то на Сході під впливом Заходу він у той час щойно починається. Першу згадку про Різдвяний піст від 14 листопада подає Коптійський календар з VIII сторіччя.

Йоанові Постникові (582–595), патріярхові Царгороду, приписують такі слова: «Годиться, щоб миряни здержувалися від м'яса в дві Чотиридесятниці, це є піст святого Пилипа і піст святих апостолів Петра й Павла». У IX ст. різдвяний піст стає загальним на усьому Сході.

Читати повністю...

Паска, також — баба, папушник (грец. πάσχα) — великодній обрядовий здобний хліб, що виготовляється в Україні та ареалах традиційного розселення українців.

Випікання пасок

Готові паски на ринкових полицях, Київ,2011 рік, 25 квітня (другий деньВеликодня).

Зазвичай пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов'язково одну велику — для всіх .

Для випікання пасок є спеціальні форми — керамічні пасківники(зараз використовують і звичайні каструлі). Пасківники змащуютьсмальцем або вершковим маслом, на третину наповнюють тісто і дають «підійти». Потім оздоблюють прикрасами з тіста. Садовлять паску і виймають її з печі з молитвою. Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до плити підходило якомога менше людей, не гупали двері і не брязкотів посуд.

Читати повністю...