Автор: Admin | 31.03.2015 в 12:12 | Рубрики: Цей день в історії

31 (18) березня   1913   (неділя)  -  У м. Львові на честь І.Я.Франка дирекція Львівського Руського театру розпочала вистави його творів "Украдене щастя" та "Учитель" в залі "Яд харізум".

31 (18) березня   1918   (неділя)  -  Рада народних міністрів по доповідях військового міністра О.Жуковського ухвалила надати допомогу громадянам, що служили у війську на території України; дозволити військовому міністерству продавати майно інтендантських складів; про загальний стан в Одесі і заходи щодо виплати грошей державним установам на заробітну плату робітникам тощо. Заслухавши повідомлення І.Фещенка-Чопівського про стан промисловості і зростання безробіття, РНМ постановила всім міністерствам підготувати замовлення для передачі заводам. РНМ відхилила позичку грошей у німців, заявивши, що вона можлива тільки як аванс під товари і за умов невтручання у сам процес їх використання.

Читати повністю...

Автор: Admin | 30.03.2015 в 11:11 | Рубрики: Цей день в історії

30 (17) березня   1913   (субота)  -  У м. Прилуки (на Полтавщині) Прилуцьке громадянство відсвяткувало 52 роковини з дня смерті Т.Г.Шевченка.

30 (17) березня   1913   (субота)  -  У м. Кам’янці-Подільському у Подільській просвіті відбувся Шевченківський вечір.

30 (17) березня   1916   (четвер)  -  Рескриптом Миколи ІІ ген. М. Іванова звільнено від командування арміями Південно-Західного фронту. Новим командувачем призначено генерал-ад’ютанта О. Брусилова.

Читати повністю...

Автор: Admin | 29.03.2015 в 12:12 | Рубрики: Українська мова

Украї́нська лати́нка (також Latynka або Łatynka) — спільна назва різних варіантів латинської абетки для записуукраїнської мови. Деякі з них лишилися проектами, а деякі були у відносно активному вжитку певний час.

Фактично можна виділити три типи української латинки — на основі польської абетки, на основі чеської абетки та наоснові гаєвиці (балканської латинки).

Перша стандартизована латинська абетка для української мови, укладена 1834 року, мала в основі польський правопис. Попри невдачу в намаганнях замінити нею кирилицю, цю абетку продовжували іноді вживати для друкування українських книг у Австрії, міжвоєнній Польщі та навіть під час Другої світової війни.

Читати повністю...

«Геометріа славенскі землемѣріе» — перша книга, надрукована гражданським шрифтом

Гражда́нський шрифт — шрифт, розроблений митрополитом КиївськимПетром Могилою[1] та запроваджений у Російській імперії Петром I у 1708–1710роках для друку світських видань у часи першої реформи російського письма.

За цією реформою з російського кириличного алфавіту усунуто як непотрібні літери ѡ («от», омега), Ѱ («псі»), Ѯ («ксі»), ѕ («зело»), ѵ («іжиця»), остаточно вилучено Ѫ («юс великий») і Ѧ («юс малий»), впроваджено літеру е замість ѥ, узаконено спорадично вживану раніше літеру я замість ıа тощо. Проте в алфавіті ще залишалися літери ѳ («фіта»), ѣ («ять»). Спрощено також друкований шрифт, що дістав назву «гражданська азбука».

Читати повністю...

Автор: Admin | в 11:11 | Рубрики: Цей день в історії

29 (16) березня   1913   (п’ятниця)  -  У м. Яворові на Галичині відбулися загальні збори "Народного дому", "Руського товариства кредитового", "Спілки торговельної". В програмі зборів були: звіти, зміни до статутів, розподіл прибутку та ін.

29(16) березня   1918   (п’ятниця)  -  Рада народних міністрів на своєму засіданні ухвалила проекти законів про виділення грошових сум на утримання земельних комітетів (понад 15 млн. крб.), на видачу позичок народним самоврядуванням (100 млн. крб.).

Читати повністю...

На підставі згоди з тимчасовим правительством дня 16 липня (н. ст.) 1917 р. - орган революційної демократії всіх народів України -Українська Центральна Рада, що має підготувати Україну до остаточного здійснення автономного ладу й довести її до Українських Установчих всенародних Зборів і російського Установчого Зібрання, - утворює Генеральний Секретаріат, який являється найвищим органом управи на Україні.
Діяльність Генерального Секретаріату зазначається тимчасово такими головними пунктами:

Читати повністю...

Совет министров полагал:
1. На основании статьи 87 Свода Основных Государственных Законов издания 1906 года: в местностях, объявленных на военном положении или в положении чрезвычайной охраны, Генерал-Губернаторам, Главноначальствующим или облеченным их властью лицам предоставляется в тех случаях, когда учинение лицом гражданского ведомства преступного деяния является настолько очевидным, что нет надобности в его расследовании, передавать обвиняемого Военно-Полевому Суду, с применением в подлежащих случаях наказания по законам военного времени, для суждения в порядке, установленном нижеследующими правилами:
1) Военно-Полевой Суд учреждается по требованию Генерал-Губернаторов, Главноначальствующих или лиц, облеченных их властью, в месте по их указанию Начальниками гарнизонов или отрядов и Главными Командирами и Командирами портов, по принадлежности, в составе Председателя и четырех Членов из офицеров от войска или флота.

Читати повністю...

Госуд. імп. в 18/30 день минулого травня височайше наказав: 1) Не допускаючи ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Голови. упр. яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі. 2) Друкування і видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: а) історичних документів і пам'яток і б) творів красного письменства, але з тим, що при друкуванні історичних пам'яток безумовно додержувати правопису оригіналів; у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Голови, управл. 3) Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот. 4) Припинити видання газети “Киевский телеграф”.
Про цю височайшу волю пропоную Голови, упр. до належного виконання...

Автор: Admin | 27.03.2015 в 4:16 | Рубрики: Українська мова

Украї́нська абе́тка — сукупність літер, прийнятих в українській писемності та розміщених у певному усталеному порядку.

Теперішня українська абетка має 33 літери: а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ь,ю, я. Інколи також до неї зараховують апостроф (’), що має фонетичне значення і є обов'язковим знаком на письмі, але літерою не вважається й формально до алфавіту не входить.

Читати повністю...

Автор: Admin | в 3:15 | Рубрики: Українська мова

 

Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј
К Л Љ М Н Њ О
П Р С Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ
Ҕ Ӗ Ҽ Ҿ Ӂ Җ Ӝ
Ҙ Ӟ Ӡ Ӥ Ӣ Ӏ Ҋ
Қ Ҟ Ҡ Ӄ Ҝ Ӆ Ӎ
Ҥ Ң Ӊ Ӈ Ӧ Ө Ӫ
Ҩ Ҧ Ҏ Ҫ Ҭ Ӳ Ӱ
Ӯ Ү Ұ Ҳ Һ Ҵ Ӵ
Ҷ Ӌ Ҹ Ӹ Ҍ Ӭ
Застарілі літери
Ҁ Ѹ Ѡ Ѿ Ѻ Ѣ ІА
Ѥ Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ
Ѳ Ѵ Ѷ
Літери кирилиці

Кири́лиця (біл. Кірыліца, болг. Кирилица, мак. Кирилица, рос. Кириллица, серб. Ћирилица) або слов’я́нка[1] — одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що лягла в основу деяких абеток, переважно слов'янських мов.

Читати повністю...