Автор: Admin | 29.04.2016 | 10:10 | В рубриках: Цей день в історії

29 (16) квітня   1913   (понеділок)  -  У м. Львові політична організація українців скликала "Велике віче" в залі "Яд Харізум". Головою було обрано доктора Євгена Олесницького.

29 квітня – 1 травня   1915   (четвер – субота)  -  Зпеклі бої у Карпатах на горі Маківці, де особливо відзначилися 1-й та 2-й курені (батальйони) Українських січових стрільців, які зазнали значних людських втрат, проте виявили мужність і непоступливість, що було відзначено військовою командою окремим наказом.

Ніч з 28 на 29 квітня (з 15 на 16).   1918   (Неділя-Понеділок)  -  В.Голубович склав рішучий протест барону А. фон-Мумму, на що останній заявив, що він нічого не знає і пообіцяв довести про те, що відбулося, до відома свого уряду.

29 (16) квітня   1918   (понеділок)  -  На засіданні Малої ради вирішено було направити делегацію Центральної ради до німецького посла барона А. фон-Мумма, щоб з’ясувати, яку мету переслідує військове командування в Києві і просити його знестись з німецьким урядом, повідомивши, що Центральна рада піде назустріч німецькій владі, якщо вона зробить такий крок і по відношенню до Центральної Ради. Делегація отримала від наради вказівку, що теперішній уряд погоджується піти у відставку, а новому буде доручено переглянути земельний закон УЦР у відповідності з вимогами часу. Відкриваючи засідання голова Центральної Ради М.Грушевський повідомив, що 28 квітня до нього прибув військовий аташе Штольценберг, який пояснив події, що відбулися – вони мали заарештувати деяких членів Центральної Ради, причетних до викрадення банкіра А.Доброго. М.Грушевський заявив протест у зв’язку з обшуками членів УЦР та вилученням паперів. Їх потім повернули. Мала рада постатейно розглянула законопроект Конституції УНР, який мав назву “Статут про державний устрій, права і вільності УНР”. Документ складався з таких розділів: 1.Загальні постанови; 2.Права громадян; 3.Органи влади УНР; … 5.Всенародні збори УНР; 6.Про Раду народних міністрів УНР; 7. Суд УНР; 8.Національні союзи (закон про національно-персональну автономію, затверджений Центральною Радою тощо); 9.Про часове припинення громадських свобод”. Після трьох читань Статут було прийнято. Близько 16 год. біля будинку Центральної ради з’явились караули січових стрільців, біля дверей виставлено кулемети. Делегація, що повернулась від німецького посла барона А.фон-Мумма повідомила, що останній заявив, що Центральна рада запізнилась зі своєю заявою. Близько 21 год. члени Центральної Ради залишили будинок.

29 (16) квітня   1918   (понеділок)  -  Рада народних міністрів на своєму засіданні заслухала законопроект міністерства фінансів про додаткове асигнування 25 млн. крб. на утримання Центральної Ради і центральних установ народних міністрів, підтвердила асигнування на різні потреби державних установ, для скликання з’їзду контрольних урядовців.

29 (16) квітня   1918   (понеділок)  -  Командуючий німецькими військами генерал-фельдмаршал Г.фон-Ейхгорн оголосив про запровадження в Україні німецьких польових судів і німецького судочинства, оскільки, за його висловом, українського судочинства не існувало. Це розпорядження поширювалося на територію України й Криму.

29 (16) квітня   1918   (понеділок)  -  У київському цирку об 11-й ранку відкрився Всеукраїнський з’їзд хліборобів-власників. На нього прибули 6432 уповноважених від 8 українських губерній. Загалом у з’їзді взяли участь близько 8 тис. осіб. Відкрив засідання голова ініціативної групи М.Коваленко. Головою обрали представника Київщини М.Вороновича. З’їзд працював під пильною охороною німецьких військових. В процесі роботи делегати розкололися на два табори. Селяни – дрібні власники вирішили відкрити окремий з’їзд хліборобів–демократів. Головне розходження між ними полягало в тому, що хлібороби-власники не визнавали Центральну Раду, а дрібні власники з цим не погоджувалися. На пропозицію делегата Полтавщини про те, що вся влада повинна мати характер диктатури, і делегата Київщини, який підтримав цю думку, збори відповіли вигуками “Браво!”, “Ура!”, “Гетьмана! Гетьмана!”. В одній з лож з’явився П.Скоропадський. Голова зборів запропонував обрати його гетьманом. Відповіддю стали вигуки: “Хай живе гетьман!”. О 4-й дня 1918 р. хлібороби-власники обрали П.Скоропадського Гетьманом всієї України. Центральну Раду і Малу раду оголосили розпущеними. П.Скоропадський подякував присутніх і заявив, що не задля власної користі “бере на себе тягар тимчасової влади і молить бога, щоб він дав сили й твердості врятувати Україну”. Потім делегати рушили до Софійського собору, де єпископ Никодим поблагословив і помазав гетьмана. Потому процесія рушила на майдан і там відбувся молебен. Хор заспівав “Многія літа гетьману всієї України”.

29 (16) квітня   1918   (понеділок)  -  П.Скоропадський видав “Грамоту до всього українського народу”, в якій наголошував, що відроджена Українська Держава своїм порятунком зобов’язана “могутній підтримці Центральних держав”, які й далі продовжували боротися “за цілісність і спокій України”. У “Грамоті” говорилося, що він проголосив себе гетьманом у відповідь на категоричні вимоги “усіх трудових прошарків населення” утворити державу, здатну зберегти в країні спокій, законність і можливість продуктивної праці. Управління Українською Державою передбачалося будувати через посередництво призначеного Гетьманом кабінету міністрів на основі законів про тимчасовий державний устрій. Центральна і Мала ради, а також усі земельні комітети розпускалися. Усі міністри УНР та їхні товариші звільнялися. Усі розпорядження, як Центральної Ради, так і колишнього російського Тимчасового уряду скасовувалися. Найближчим часом обіцяно було видати закон про порядок виборів до Українського Сойму. “Грамота” гарантувала відновлення прав приватної власності, визначала шляхи розв’язання земельного питання (відчуження від великих власників по дійсній вартості земель для наділення малоземельних), містила обіцянки забезпечити права робітничого класу, особливо залізничників, проголошувала свободу торгівлі та підприємництва, а також відновлення основ культури і цивілізації.

29 (16) квітня   1918   (понеділок)  -  Вироблено Закон про тимчасовий державний устрій України: про гетьманську владу, про віру, права, обов’язки українських козаків і громадян, про закони, Раду міністрів, фінансову раду і Генеральний суд.

29 (16) квітня   1918   (понеділок)  -  Гетьман доручив М.Устимовичу розпочати формування уряду УНР, наказавши вступити у переговори з відомими українськими діячами щодо входження до його складу. Все виявилося марним. Навіть соціалісти-федералісти відмовилися.

29 (16) квітня   1918   (понеділок)  -  Ввечері цього дня за наказом міністра внутрішніх справ “до особливого розпорядження” було припинено видання газет “Відродження”, “Боротьба”, “ Нова рада”. 30(17) квітня біля редакції останньої з’явилася німецька варта. Редактору газети А.Ніковському запропонували увійти до уряду, але він відмовився. 9 травня (26 квітня) 1918 р. видання уряд. газети відновилося.

29 (16) квітня   1918   (понеділок)  -  Звернення бібліотечно-архівного відділу при міністерстві народної освіти до міністерства внутрішніх справ з проханням надсилати до відділу (Бібіковський бульвар, 14) у 5 примірниках усі видання: книжки, брошури, відозви, оповіщення, плакати, які передавалися до Української національної бібліотеки або до Українського центрального архіву, що тоді перебували в процесі організації.

29 квітня   1919   (вівторок)  -  Севастополь. Вступ до міста військ Червоної армії. Того ж дня французька ескадра залишила Севастопольську бухту і вийшла в море.

29 квітня   1919   (вівторок)  -  Рівне. Заколот отамана В.Оскілка — невдала спроба державного перевороту. Напередодні, 28 квітня головний отаман С.Петлюра своїм наказом зняв з посади командувача Волинською групою армії УНР отамана Оскілка та призначив на його місце полковника Желіховського. Оскілко, підтриманий самостійниками, виступив проти соціалістичного курсу уряду Б.Мартоса й С.Петлюри. Змовники намагалися оголосити Оскілка головним отаманом, але армійські частини відмовились йому підкорятись.

29 квітня   1920   (четвер)  -  Звернення головного комісара уряду УНР К. Лоського до населення України з наказом допомогати всіма засобами союзницькому польському війську та з наказом “Про організацію адміністративної влади УНР в місцевостях України, звільняємих від московської окупації”.

29 квітня   1920   (четвер)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило резолюцію, в якій зазначалося, що в основу політики Народного комісаріату освіти в Україні мають бути покладені питання про створення і розвиток масової школи та про розгортання професійної освіти в зв’язку з економічними завданнями на Україні.

29 квітня   1920   (четвер)  -  Харків. Звернення ЦК КП(б)У, ЦВК, РНК УСРР до українського народу з закликом напружити всі сили для звільнення окупованої поляками території радянської України.

29 квітня   1920   (четвер)  -  Розпорядження головного комісара уряду УНР К. Лоського начальникам повітової сторожі, які мали протягом 24 годин вжити заходів для перероблення всіх вивісок, оголошень, плакатів як на вулицях, так і в установах на державну мову. В приватних установах дозволялося користування іншою мовою паралельно з державною.

29 квітня   1920   (четвер)  -  Катеринодар (суч. Краснодар), (Росія). Помер Б. Кістяківський (1868 – 1920), український правознавець, доктор права, філософ, історик, академік УАН з 1919 р.

29 квітня   1920   (четвер)  -  Наказ головного комісара уряду УНР К. Лоського про призначення в.о. губкомісара Волині С. Куриленка.

29 квітня   1920   (четвер)  -  Звернення ЦК КСРМУ до молоді з закликом вступати до лав Червоної армії.

29 квітня   1920   (четвер)  -  Харків. Постанова РНК УСРР про передачу страхової медицини Наркомздраву.

29 квітня   1920   (четвер)  -  Харків. Постанова РНК УСРР про перехід справ охорони материнства і дитинства з Наркомсобеза в Наркомздрав.

29 квітня   1920   (четвер)  -  Харків. Постанова РНК УСРР про скасування союзу інвалідів війни і праці.

29 квітня   1920   (четвер)  -  Москва (Росія). Заклик ВЦВК і РНК РСФРР до трудящих Росії підтримати боротьбу українського народу проти поляків.

29 квітня   1921   (п’ятниця)  -  Харків. Президія ВУЦВК дозволила єврейському відділу Наркомнацу РСФРР тимчасово відкрити інформаційні бюро на території УСРР: у Харкові, Києві та Одесі. Їх діяльність мали контролювати Наркомнаці УСРР та відділи управління місцевих виконкомів.

29 квітня   1922   (субота)  -  Львів. Засновано Спілку українських інвалідів.

29 квітня   1922   (субота)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову про вилучення племінної худоби у селян для передання її у державні племінні розплідники за грошову винагороду.

29 квітня   1922   (субота)  -  На Брянському руднику Алмазно-Мар’ївського району задуто коксові печі і пущено турбіну потужністю 2 тис. 200 квт.

29 квітня   1922   (субота)  -  Харків. Українська економічна рада прийняла рішення про встановлення прямого телефонного зв’язку між Харковом і Катеринославом.

29 квітня   1922   (субота)  -  Харків. ЦК Допомоги голодуючим при ВУЦВК уклала угоду з правлінням Всеукраїнської спілки кустарно-промислової кооперації, згідно з якою Укркустспілка (Всеукраїнська спілка кустарно-промислової кооперації) отримала кредит в розмірі 15 млрд. крб. грошовими знаками 1922 р. для натуральної і грошової оплати продукції кустарів у неврожайних губерніях.

29 квітня   1922   (субота)  -  С. Верпики Київської губернії. Помер К. Стеценко – композитор, диригент Державної української капели Думка, а за часів Центральної Ради – колишній другий диригент Українського національного хору та завідувач культурно-освітнім відділом Дніпросоюзу.

29 квітня   1922   (субота)  -  До УСРР приїхав директор Американської адміністрації допомоги (АРА) полковник Грев. За його участю АРА мала розподілити 250 тис. пайків: 85 – для голодуючих Запоріжжя, 65 – для Миколаївської губернії, по 50 тис. – для Одеської і Катеринославської.

29 квітня   1923   (неділя)  -  Катеринослав. Законсервовано металургійний завод ім. Г. Петровського. Звільнено тисячу робітників. До 5 травня мали бути звільненими ще 700 працівників.

29 квітня   1924   (вівторок)  -  Харків. З ініціативи групи винахідників, підтриманої співробітниками науково-технічного відділу ВРНГ УСРР, створено Всеукраїнську асоціацію винахідників. (25 березня 1925 р. перейменована в Українську асоціацію робітників-винахідників).

29 квітня   1925   (середа)  -  С. Кам’янка Катеринославської губернії. Завершено розгляд судової справи голови сільради с. Іванівка Запорізької губернії, який звинувачувався у скоєні 15 тяжких злочинів – побитті селян і селянок, їх ґвалтуванні та вбивстві. Голову сільради присуджено до вищої міри покарання – розстрілу.

29 квітня   1925   (середа)  -  Прокурор Первомайського округу Одеської губернії порушив кримінальну справу проти колишнього голови сільради с. Олександрівка за фактами розтрати суспільного майна (2 тис. пудів зерна з фонду комітету селянської взаємодопомоги та сільгоспподатку 1923 р.) та побиття селян.

29 квітня   1925   (середа)  -  Шевченківський округ Київської губернії. До складу окрвиконкому обрано 43 члени, з них 18 – „селяни від сохи”. „Селянина від сохи” призначено на посаду заступника окрвиконкому.

29 квітня   1925   (середа)  -  Варшава. Польський сейм більшістю голосів відхилив пропозицію українських послів про асигнування коштів для легалізації українського університету і української політехніки у Львові. „За” проголосували представники національних меншостей і члени ПСС.

29 квітня   1925   (середа)  -  Харків. Транспортна секція Ради з’їздів торгівлі, промисловості та транспорту постановила організувати залізничний банк для кредитування залізниць УСРР.

29 квітня   1925   (середа)  -  Харків. НКШС сполучення затвердив план холодильного будівництва в Україні.

29 квітня   1925   (середа)  -  Харків. РНК УСРР доручила Наркомфіну УСРР асигнувати 5 тис. крб. на реставрацію башти колишнього турецького палацу в Кам’янець-Подільському.

29 квітня   1925   (середа)  -  С. Хорошеве Харківської губернії. Губернська наросвіта організувала будинок для жебраків в інвалідному містечку.

29 квітня   1925   (середа)  -  Харків. РНК УСРР прийняла проект постанови ВУЦВК і РНК УСРР про колективи, що організовувалися комітетами бірж праці для надання трудової допомоги безробітним. Згідно з цією постановою комітетам бірж праці надавалося право створювати виробничі, торговельно-комісійні та трудові колективи для безробітних за згодою із профспілками.

29 квітня   1925   (середа)  -  Харків. Центральна комісія по боротьбі із безробіттям асигнувала 179 тис. крб. для організації громадських робіт у Києві. Київська губернська комісія додатково асигнувала 100 тис. крб. На громадських роботах планувалося працевлаштувати 1 тис. 600 безробітних.

29 квітня   1929   (понеділок)  -  Москва, м. Союз союзів сільськогосподарської кооперації надіслав циркулярний лист краєвим і обласним Союзам союзів і центрам сільськогосподарської кооперації про заходи боротьби з псевдокооперативами.

Квітень, 29   1932   (п’ятниця)  -  Село Черемушна, Валківський район на Харківщині. Селянин Т. Семенов звернувся з заявою до правління сільради за дозволом господарювати на конфіскованій у нього садибі, про будівництво там землянки

Квітень, 29   1933   (субота)  -  Директива Мелітопольського райкому КП(б)У головам колгоспів, сільських рад, секретарям партосередків про порядок розподілу продовольчої позики. Впроваджено видачу позики борошном на руки колгоспникам виключно на зароблені трудодні, заборонено витрату на «приварок», крім трактористів (150–200 г на кожного). Встановлено норми видачі допомоги: трактористам – 600 г печеного хліба на добу, ударникам – 800 г, «погано працюючим» зменшувати до 400 г; на трудодні – від 200 до 300 г борошном; на прополці пропашних культур, городини – 300 г борошна; ковалям, слюсарям з ремонту техніки та реманенту – 500 г борошна на трудодень; працюючим у садівництві – 250 г; головам колгоспів – 350 г; працюючим на косовиці – 400 г; різноробочим – 150 г, а решті – «всіляку видачу – негайно припинити»

Квітень, 29   1933   (субота)  -  Протокол засідання Епідемічної комісії при РНК УСРР. Повідомлено, що для інтернування безпритульних дітей уряд виділив п’ять вагонів для їх підбору «на вокзалі та на шляхах», «ослаблених хворих дітей, немовлят, а також дорослих направляти з вокзала до міста»

29 квітня   1940   (понеділок)  -  Підписано радянсько-фінський протокол з описанням нового кордону.

29 квітня   1941   (вівторок)  -  В ОКВ відбулася нарада з питань економічної політики на майбутніх захоплених територіях СРСР (план “Ольденбург”)

29 квітня   1942   (середа)  -  Гебітскомісар м. Новоград-Волинського повідомив усім старостам сіл про застосування суворих заходів покарання до осіб, які саботували накази окупаційної влади.

29 квітня   1943   (четвер)  -  Тернопільська область. Окупанти спалили 255 дворів села Молотків Лановецького району, загинуло 617 жителів.

29 квітня   1943   (четвер)  -  Тернопільська область. Окупанти спалили 255 дворів села Молотків Лановецького району, загинуло 617 жителів.

29 квітня   1944   (субота)  -  Кораблі Чорноморського флоту атакували німецькі конвої на виході з бухти Козача в Севастополі.

29 квітня   1944   (субота)  -  За результатами соцзмагання перехідний Червоний прапор РНК УРСР і грошову премію в розмірі 100 000 крб. отримав виконком Сталінської облрадидепутатів трудящих.

29 квітня   1944   (субота)  -  В Свердловську помер народний артист УРСР, колишній керівник Одеської консерваторії, професор П.С.Столярський.

29 квітня   1945   (неділя)  -  Поблизу Динова на Жешівщині (Польща). Представники УПА і проаківського польського підпілля домовилися укласти угоду про припинення конфронтації і протидію польському і радянському комуністичним режимам.

29 квітня   1945   (неділя)  -  Київ. На Хрещатику відбувся масовий недільник, у якому взяли участь 12 тис. трудящих міста.

29 квітня   1947   (вівторок)  -  Дніпропетровськ. На заводі імені Калініна відбудований і пущений бензольний цех.

29 квітня   1951   (неділя)  -  Полтава. Відкриття обласного художнього музею.

29 квітня   1952   (вівторок)  -  Київ. Рада міністрів УРСР прийняла постанову “Про заходи по поліпшенню підготовки рахівничих кадрів для колгоспів”. Ухвалено організувати в 1952 році однорічні школи по підготовці рахівників і бухгалтерів для колгоспів в Чернівецькій, Ровенській, Ізмаїльській, і Дніпропетровській областях з контингентом учнів по 120 чоловік у кожній школі, та одне відділення по підготовці цих кадрів при Бенівській сільськогосподарській школі с.Добросілля Берегівської округи Закарпатської області з однорічним строком навчання, з контингентом учнів – 60 чоловік.

29 квітня   1955   (п’ятниця)  -  Рада міністрів УРСР і ЦК КПУ прийняли постанови “Про заходи по впорядкуванню на території України місць, пов’язаних із життям і діяльністю великого українського народного поета-революціонера Т.Шевченка”. Постанова намітила: спорудити пам’ятник Т.Шевченку в с. Шевченкове Вільшанського району Черкаської області; встановити бронзовий бюст в с. Моринцях Вільшанського району; подати план відбудови і впорядкування території і споруд Канівського державного музею-заповідника “Могила Т.Г.Шевченка”; відремонтувати меморіальний музей-будинок Т.Шевченка в м. Києві і будинок літературно-меморіального музею Т.Шевченка в с.Шевченкове; скласти і видати довідник-путівник про місця, пов’язані з життям і діяльністю Т.Шевченка, а також видати альбом з фотографіями тих місць.

29 квітня   1957   (понеділок)  -  с.Шевченково Ольшанського району Черкаської області. Відбулося урочисте відкриття пам’ятника Т.Шевченку. На мітинг, присвячений цій події, зібрались близько 20 000 чоловік з усіх районів Черкаської області.

29 квітня   1958   (вівторок)  -  Київ. ЦК КПУ і Рада міністрів УРСР прийняли постанову “Про заходи по виконанню постанови ЦК КПРС, Ради міністрів СРСР і ВЦРПС від 1 квітня 1958 року “Про переведення на семи- і шестигодинний робочий день і впорядкування заробітної плати робітників і службовців ряду галузей важкої промисловості в 1958 році”.

29 квітня   1959   (середа)  -  Дніпродзержинськ. На металургійному заводі ім. Дзержинського після капітального ремонту задуто доменну піч № 11.

29 квітня   1959   (середа)  -  Канада. Повідомляється, що українські організації відзначали 250-річчя з дня смерті І.Мазепи. В рамках урочистостей були організовані: виставка про Мазепу, виступи з доповідями про нього тощо.

29 квітня – 1 травня   1960   (п’ятниця – неділя)  -  Чернігівська область. В містах Чернігів, Ніжин, Остер, с. Смяч Щорського району розповсюджені листівки антирадянського змісту.

29 квітня   1962   (неділя)  -  м. Кременчук (Полтавська область). Видала продукцію перша технологічна лінія найбільшого в Європі заводу залізобетонних шпал.

29 квітня   1962   (неділя)  -  м. Полтава. Здано в експлуатацію новий аеропорт.

29 квітня   1965   (четвер)  -  м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область). Видав першу продукцію – залізний концентрат – Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат.

29 квітня   1966   (п’ятниця)  -  Львівська область. Здано в експлуатацію нове Ходовицьке родовище природного газу.

29 квітня   1966   (п’ятниця)  -  м. Київ. Президія ЦК КПУ ухвалила постанови “Про створення Інституту проблем міцності Академії наук УРСР”, “Про створення в м. Києві Державного літературного літературно-меморіального музею М.Т. Рильського” та “Про створення Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва Української РСР”.

29 квітня   1967   (субота)  -  У Луганську здано в експлуатацію новий аеровокзал.

29-30 квітня   1967   (субота — неділя)  -  У Києві, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Полтаві, Черкасах відбулися багатолюдні мітинги протесту проти військового путчу в Греції.

29 квітня   1968   (понеділок)  -  На радянсько-чехословацькому кордоні відбулась неофіційна зустріч між першим секретарем Закарпатського обкому КП України Ю. Ільницьким та першим секретарем Східнословацького обкому КПЧ Я. Косцеланським, на якій обговорювались питання ліквідації політичної цензури в ЧССР.

29 квітня   1968   (понеділок)  -  м. Артемівськ (Донецька область). Відкрито першу тролейбусну лінію.

29 квітня   1971   (четвер)  -  м. Житомир. На батьківщині академіка С.Корольова відкрито пам’ятник ученому (скульптор О.Олійник, архітектор А.Корнєєв)

29 квітня   1971   (четвер)  -  Помер радянський учений-астроном, академік АН УРСР, професор Харківського університету ім. М.Горького, засновник планетознавства в СРСР М.Барабашов.

29 квітня   1973   (неділя)  -  м. Париж (Франція). Газета “Українське слово” повідомила, що президія СКВУ і Комісія з прав людини при СКВУ внесли меморандум в обороні засуджених українців В.Чорновола й І.Дзюби до Комісії з прав людини при ООН та до інших міжнародних правничих інституцій.

29 квітня   1975   (вівторок)  -  м. Донецьк. Стала до ладу найглибша в СРСР (1200 м) шахта ім. Скочинського.

29 квітня   1980   (вівторок)  -  Вийшов у світ 25-й том Зібрання творів І. Франка у 50-ти томах. Ним завершується перша серія унікального видання, яке охоплює багатогранну спадщину великого українського письменника. Над його підготовкою працювали науковці Інституту літератури ім. Т.Шевченка АН УРСР, кафедри історії української літератури Львівського державного університету ім. І.Франка та ін. академічних установ.

29 квітня   1981   (середа)  -  У м. Львів відбувся обшук у дружини політв’язня В. Чорновола Атени Палко. Вилучено листи Чорновола до дружини з заслання і з табору, заяви їхньої родини до офіційних інстанцій.

29 квітня   1984   (неділя)  -  Опубліковано постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи”.

29 квітня   1984   (неділя)  -  У Мелені (Франція) українці відмічали 50-ліття української громади.

29 квітня   1986   (вівторок)  -  Москва. На першому засіданні оперативна група політбюро ЦК КПРС, яка була створена для політичного керівництва, координації всіх зусиль ліквідації аварії на ЧАЕС, затвердила текст постанови урядового повідомлення для опублікування в пресі й тексти інформацій окремо для керівництва ряду капіталістичних та соціалістичних країн.

29 квітня   1986   (вівторок)  -  РАТАУ передало друге, більш розгорнуте повідомлення союзного уряду. Йшлося вже про витік радіоактивних речовин, перші жертви, евакуацію жителів Прип’яті, сусідніх населених пунктів.

29 квітня   1986   (вівторок)  -  Часопис “ Радянська Україна ” на 3 сторінці помістив інформацію Ради міністрів СРСР про аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Повідомлялось, що пошкоджений один з атомних реакторів; вживаються заходи для ліквідації наслідків аварії; потерпілим подається допомога. Створено урядову комісію.

29 квітня   1988   (п’ятниця)  -  Опубліковано лист групи кримських письменників і вчених проти будівництва Кримської АЕС.

29 квітня   1990   (неділя)  -  Опубліковано проект Закону УРСР “Про економічну самостійність Української РСР”, у якому підкреслювалося, що УРСР – суверенна держава, яка добровільно увійшла з іншими радянськими республіками в СРСР. Економічною основою державного суверенітету УРСР є власність народу республіки. Територія УРСР не може бути змінена і використана без згоди її народу. УРСР в особі своїх органів влади і управління самостійно здійснює керівництво економікою республіки у строгій відповідності з Конституцією і законами УРСР з метою всемірного розвитку соціальної і культурної сфери, охорони навколишнього середовища і задоволення потреб громадян у матеріальних, соціальних та духовних благах. Реалізуючи політику економічної самостійності республіки, УРСР поєднує свої національно-державні інтереси з інтересами Союзу РСР як радянської федеративної держави. Всі розташовані на території УРСР підприємства, установи і організації зобов’язані додержуватися законодавства УРСР. Законодавчі акти СРСР, які регулюють господарські відносини, діють на території республіки остільки, оскільки не суперечать законодавству УРСР.

29-30 квітня   1990   (неділя – понеділок)  -  Київ. Перший з’їзд Української Гельсінської спілки прийняв постанову про перетворення на політичну партію шляхом перереєстрації членів. Затверджена назва “Українська республіканська партія” (УРП). Головою обраний Левко Лук’яненко, заступниками голови – Степан Хмара та Григорій Гребенюк. Головною метою діяльності партії визнавалося створення Української незалежної соборної держави як неодмінної умови політичного, економічного і культурного відродження, утвердження демократичного ладу і розвиток громадянського суспільства. Для цього було визнано за необхідне підготувати нову Конституцію України, ввести республіканське громадянство і новий виборчий закон, забезпечити розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. У національному питанні УРП проголошувала рівність громадян України незалежно від походження і національності. Підкреслювалося право кримських татар на організоване повернення до Криму і політичну автономію у складі України. 495 делегатів (українці, росіяни, вірмени, молдаванин, абхазець) представляли 28 філій і 219 осередків, які об’єднували 2300 осіб.

29 квітня   1992   (середа)  -  Верховна Рада України прийняла Закон України "Про статус Автономної Республіки Крим", відповідно до якого республіка одержала широке коло повноважень, які дали можливість самостійно вирішувати питання розвитку республіки.

29 квітня   1992   (середа)  -  Президент України Л. Кравчук видав указ "Про фонд розвитку культур національних меншин України".

29 квітня   1994   (п’ятниця)  -  Центральна виборча комісія України зареєструвала Л. Кравчука, В. Бабича в П. Таланчука претендентами на кандидата в Президенти України.

29 квітня   1995   (неділя)  -  У Биківнянському лісі поблизу Києва відкрито пам'ятник жертвам репресій 1937-1941 років.

29 квітня   1996   (субота)  -  Указом Президента України Л.Кучми удосконалено порядок надання вищим навчальним закладам статусу національного, затверджено перелік груп вищих навчальних закладів, за яким може надаватися статус національного.

29 квітня   1998   (середа)  -  Президент України видав указ "Про основні напрями розвитку агропромислового комплексу України".

29 квітня   1998   (середа)  -  Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України внесли зміни та доповнення до правил роботи підприємств громадського харчування.

Эта запись была опубликована 29.04.2016в 10:08. В рубриках: Цей день в історії. Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS 2.0. Комментарии пока закрыты, но Вы можете оставить трекбек со своего сайта.

Комментарии закрыты.