Автор: Admin | 31.03.2015 | 12:12 | В рубриках: Цей день в історії

31 (18) березня   1913   (неділя)  -  У м. Львові на честь І.Я.Франка дирекція Львівського Руського театру розпочала вистави його творів "Украдене щастя" та "Учитель" в залі "Яд харізум".

31 (18) березня   1918   (неділя)  -  Рада народних міністрів по доповідях військового міністра О.Жуковського ухвалила надати допомогу громадянам, що служили у війську на території України; дозволити військовому міністерству продавати майно інтендантських складів; про загальний стан в Одесі і заходи щодо виплати грошей державним установам на заробітну плату робітникам тощо. Заслухавши повідомлення І.Фещенка-Чопівського про стан промисловості і зростання безробіття, РНМ постановила всім міністерствам підготувати замовлення для передачі заводам. РНМ відхилила позичку грошей у німців, заявивши, що вона можлива тільки як аванс під товари і за умов невтручання у сам процес їх використання.

31 (18) березня   1918   (неділя)  -  3-я революційна армія (командуючий П.Лазарєв) почала стягуватись на ст. Лозова. За наказом головковерха В.Антонова-Овсієнка до неї вливались окремі загони, що перебували в районі Костянтинограда після відступу від Кременчука і Полтави.

31 (18) березня   1918   (неділя)  -  В с.Козині відбувся повітовий селянський і робітничий з’їзд Канівського повіту. Були заслухані доповіді з місць і з’ясовано, що всі поля будуть засіяні. З’їзд розглянув питання про обсів полів, ціни на робочі руки, земельну реформу, сучасний момент та ін. З’їзд ухвалив, щоб всі учасники з’їзду, повернувшись до сіл, поставили на сходах питання – землю народних економій не ділити, негайно приступити до посіву громадянами або товариствами і була здійснена допомога одного господарства другому. У питанні про земельну реформу з’їзд виніс постанову, в якій говорилось, що селяни будуть всіма силами підтримувати соціалізацію землі, проголошену 3-м Універсалом. Було визначено ціни, цукроварням запропоновано укладати контракти з селянами на посів буряків.

31 (18) березня   1918   (неділя)  -  Відбулося засідання ЦК УСДРП у Києві. Головував М.Порш, секретар М.Авдієнко. Порядок дня: затвердження штатів “Робітничої газети”, видавнича справа, про відзначення 1-го травня, запит про заборону свята Лютневої революції.

31 (18) березня   1918   (неділя)  -  У Ходоркові на Київщині відбулося урочисте святкування роковин революції, у ньому взяли участь усі соціалістичні організації, профспілки, ходорківська організації УСДРП та РСДРП (об’єднаних меншовиків). З оркестром і українським хором маніфестанти прийшли до волосного управління. Після громадянської панахиди по загиблих товаришах святкування, до якого приєдналося ще багато жителів, тривало.

31 (18) березня   1918   (неділя)  -  Київ. Урочисте відкриття Вищого технічного інституту.

31 (18) березня   1918   (неділя)  -  Умань, Київська губернія.Повідомлення про вихід першого номеру щотижневої газети “Союз”.

31 березня   1919   (понеділок)  -  Наказ Головної команди військ УНР про боротьбу з дезертирами, провокаторами, темними елементами, які дезорганізують тили армії УНР, чинять заколоти, грабують селян, проводять злочинну агітацію.

31 березня   1919   (понеділок)  -  Київ. Постанова РНК УСРР про оголошення отаманів Соколовського, Гончара (Батрака) та Орловського, загони яких оперували у найближчих до Києва волостях, “поза законом” за “повстання проти робітничо–селянської влади і порушення державного порядку”.

31 березня   1919   (понеділок)  -  Червона армія зайняла Маріуполь.

31 березня   1919   (понеділок)  -  Київ. Голова РНК УСРР, нарком закордонних справ Х.Раковський прийняв представників київського консульського корпусу. Дипломатам було запропоновано знестися по радіотелеграфу зі своїми урядами та з’ясувати, чи визнають вони УСРР та чи готові прийняти її дипломатичних представників.

31 березня   1920   (середа)  -  Львів. Спільне засідання місцевої робітничої ради УСДП і Головної професіональної ради, на якому заслухано звіт про останню конференцію УСДП, встановлено спосіб збирання партійного внеску, укладено програму святкування 1 травня.

31 березня   1920   (середа)  -  Селянська безпартійна конференція Костянтиноградського повіту, Полтавської губернії.

31 березня   1920   (середа)  -  Варшава (Польща). Засідання голови Директорії УНР і заступника голови РНМ УНР А. Лівицького, на якому розглянуті прохання членів дирекції видавничого товариства “Культура” в Києві – інженера П. Пилипчука і полковника К. Вротновського-Сивошапки – про видачу позичкової допомоги товариству на видання українських книг; українського просвітньо-культурного товариства в Галичини “Просвіта” про допомогу на видавничий фонд; товариства “Шляхи” у Львові – про допомогу товариству на видання журналу “Шляхи”.

31 березня – 1 квітня   1920   (середа – четвер)  -  Чернігів. І Чернігівська повітова конференція КП(б)У за участю 38 делегатів, на якій ухвалено резолюції з земельного, продовольчого, організаційного питань.

31 березня   1921   (четвер)  -  Київ. Згідно з мирним договором між УСРР і ПДР про реевакуацію військовополонених, прибула перша група військовополонених українців з Польщі в кількості 1 тис. 236 осіб.

31 березня   1921   (четвер)  -  С.с. Олександрівське та Лозовеньки. Знищено збройний загін отамана Сазонова, що оперував у Павлоградському повіті Олександівської губернії та Ізюмському повітах Катеринославської губернії.

31 березня   1921   (четвер)  -  Харків. Колегія губернської наросвіти вирішили організувати сільські центри естетичного виховання та розвитку дитячої творчості – „дитячі хатки”. В цих “хатках” планувалося читати усні альманахи, підготовані дітьми, демонструвати для них художні фільми та діапозитиви.

31 березня   1922   (п’ятниця)  -  Харків. Українська економічна нарада прийняла постанову “Про заходи по перекиданню з Донбасу скороченої робочої сили”. Госпорганам запропоновано проводити скорочення шахтарів насамперед за рахунок осіб, завербованих у благополучних по врожаю губерніях, запобігаючи звільненню набраних у неврожайних місцевостях. Їм також поставлено за обов’язок забезпечити звільнених робітників грошовою компенсацією і доставкою до місця проживання.

31 березня   1922   (п’ятниця)  -  Харків. Колегія Головпрофосу прийняла положення про організацію спеціальних курсів підвищеного типу з метою підготовки з кваліфікованих робітників відповідальних адміністраторів фабрично-заводських підприємств.

31 березня   1922   (п’ятниця)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про увічнення пам’яті і забезпечення родини професора О. Потебні”. Надано ім’я Потебні Харківському інституту народної освіти і науково-дослідній кафедрі мовознавства у Харкові. Наркомосу доручено прийняти невідкладні заходи до видання творів А. Потебні за державні кошти. Також вжито заходів щодо забезпечення родини А. А. Потебні.

31 березня   1922   (п’ятниця)  -  Харків. Наркомздоров’я УСРР прийняв постанову про безкоштовний відпуск медикаментів хворим у безкоштовних лікарнях; амбулаторним хворим за рецептами лікарів; хворим на дому за посвідченнями фабзавкомів, якщо допомога надана лікарем, призначеним для їх лікування. Безкоштовну видачу ліків здійснювали аптеки при поліклініках, лікарнях і амбулаторіях, а також спеціально виокремленні районні аптеки.

31 березня   1922   (п’ятниця)  -  Всеукраїнська церковна рада звернулася з відозвою до православних віруючих усього світу про надання допомоги голодуючим УСРР. Відозва підписана митрополитом Київським і всієї України, архієпископом В. Липківським, головою церковної ради Морозом та членом Церковної Ради В. Чехівським.

31 березня   1924   (понеділок)  -  Харків. Відкрилася Всеукраїнська нарада агітпропів. Нарком освіти УСРР О. Шумський, який виступив із доповіддю про роботу Агітаційно-пропагандистського відділу ЦК КП(б)У, визначив, що основним завданням агітпропів мала стати робота серед „ленінського набору” до партії робітників та селянства.

Березень-квітень   1924   ()  -  Київ. Київський губернський суд розглянув справу так званого “Київського обласного центру дій”, члени якого звинувачувались у контрреволюційній діяльності під керівництвом російської паризької емігрантської організації “Центр дій”. За вироком суду з 18 звинувачених 17 було засуджено, з них до вищої міри покарання – С. Єдиневського, С. Чебакова, В. Виноградова та О. Яковлєва; М. і К. Василенків, Б. Толпигу, Л. Чолгановського, П. Смирнова та М. Онищенка-Павлюка – до 10 років ув’язнення. Іншім підсудним були встановлені менші строки ув’язнення.

31 березня   1925   (вівторок)  -  Харків. У Державному драматичному театрі ім. І. Франка відбулася прем’єра вистави “Вій” за сценарієм Остапа Вишні (за мотивами оповідання М. Гоголя). Режисер – Г. Юра, художник – А. Петрицький, композитор – Н. Пруслин.

31 березня   1925   (вівторок)  -  Харків. Науково-технічний відділ Вищої ради народного господарства постановив організувати Інститут сільськогосподарського машинобудування.

31 березня   1925   (вівторок)  -  Повідомлялося, що у квітні до Катеринослава прибуло 200 тис. пудів американського зерна та борошна, завдяки чому ціни на хлібопродукти понизилися.

31 березня   1925   (вівторок)  -  Харків. Президія ВУРПС ухвалила проект положення про нові нормативи квартирної плати, переданий на затвердження РНК УСРР. Квартирна плата та плата за комунальні послуги не мала перевищувати 15% від середнього рівня заробітної плати робітників, а збільшення квартирної плати не могло перевищувати 50% старих нормативів квартирної плати. Крім того, частина осіб вільних професій, які раніше дорівнювалися до нетрудового елементу, була прирівняна до робітників і службовців. Для кустарів, які не використовували найманої праці, ставки квартирної плати не мали сягати вищої межі, встановленої для працюючого населення, а для безробітних і родин червоноармійців – 50% нижчої ставки для робітників і службовців даної місцевості.

31 березня   1925   (вівторок)  -  Київ. Повідомлялося, що кооперативне хлібопечення в першому кварталі 1925 р. збільшилося порівняно з минулим роком в 4 рази (працювало 8 пекарень робкоопу). Продажна ціна хліба в робітничих кооперативах стала нижчою, ніж на ринку (на 1-2 коп. за фунт). Потреба населення в хлібі за рахунок кооперативного хлібопечення задовольнялася на 30%.

31 березня   1928   (субота)  -  Москва, м. Таємно-оперативне управління ОДПУ надіслало циркуляр місцевим органам „Про вживання заходів у зв’язку з випадками викривлення класової лінії радянським апаратом при проведенні масових кампаній на селі”.

31 березня   1929   (неділя)  -  Харків, м. Президія Укрнауки звернулася до всіх науково-дослідних установ Харківщини з відозвою взяти найактивнішу участь у проведенні “Трьохмісячника української культури”. Пропонувалося, зокрема, розгорнути кампанію читання лекцій для робітництва працівниками науково-дослідних установ, кафедр і інститутів.

31 березня   1929   (неділя)  -  Харків, м. Президія Укрнауки ухвалила присвоїти науковий ступінь доктора історії і культури професору М.Яворському, наукового ступеню докторів клінічної медицини професорам Германовичу і Брандбургу.

Березень, 31   1932   (четвер)  -  Телеграма секретаря ЦК КП(б)У В. Строганова всім обкомам, міськкомам, райкомам партії Донецького басейну щодо мобілізації працівників заготівельних організацій на виконання експортного плану

Березень, 31   1932   (четвер)  -  Секретно-політичний відділ ДПУ УСРР інформував про масові виступи селян у 1931 та січні–березні 1932 р. у Харківській, Київській, Одеській, Дніпропетровській і Вінницькій областях, а також про реєстрацію 83 випадків опухання колгоспників та 6 смертей від голоду. Зазначалося, що в колгоспах Бердянського, Миколаївського районів, а також в АМСРР більше половини коней були непридатні для роботи через виснаження. Спостерігалися масове поїдання коней та продаж за 2–3 крб. або махорку

Березень, 31   1932   (четвер)  -  За даними 38 районів УСРР, зареєстровано 35,2 тис. фактів стихійного «відходництва» селян-одноосібників, тому незасіяними виявилися 58 907 га ріллі. Почастішали випадки нелегальної еміграції – 1945 осіб, з них 530, які намагалися перейти кордон в АМССР, затримано. У селах УСРР зафіксовано 180 «волинок» і виступів селян, у яких брали участь 16 602 особи, з них 10 090 колгоспників.

Березень, 31   1932   (четвер)  -  З жовтня 1931 р. по березень 1932 р. у 66 районах УСРР викрито 80 антирадянських і «куркульських» угруповань, з них 3 в колгоспах. Заарештовано за підозрою в скоєнні «терактів» 836 осіб, з них 237 «куркулів» і 74 середняка, викрито 161 теракт та заарештовано 327 осіб

Березень, 31   1933   (п’ятниця)  -  Постанова ЦК КП(б)У про підготовку до весняної сівби та організацію продовольчої допомоги населенню Київської області. Запропоновано використовувати корів на час посівної, «оздоровити виснажених коней», призначити контролерів на сівалки, унеможливити «валандання колгоспників без дозволу правління по базарах і випадки масових невиходів на роботу», які становлять 30–50 % працездатних осіб, заборонити повністю харчування працездатних колгоспників та одноосібників за рахунок допомоги, розділити хворих і тих, що видужують, з метою їх відправки на роботу, вишукувати внутрішні продовольчі резерви

31 березня   1939   (п’ятниця)  -  Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило постанову РНК УРСР і ЦК КП(б)У „Про утворення Народного комісаріату Промисловості будівельних матеріалів УРСР”.

31 березня   1939   (п’ятниця)  -  Москва. РНК СРСР видав постанову “Про утвердження Положення про аспірантуру при вищих учбових закладах і науково-дослідницьких інститутах”. Встановлено право вступу до аспірантури громадян СРСР не більше 40 років, які мають закінчену вищу освіту та виявили здібності до педагогічної й науково-дослідної роботи. Аспірантуру визнано основною формою підготовки професорсько-викладацьких і наукових кадрів в СРСР.

31 березня   1940   (неділя)  -  Москва. РНК СРСР і ЦК ВКП(б) видали постанову «Про роботу вугільної промисловості Донбасу».

31 березня   1940   (неділя)  -  Карельська АРСР перетворена у Карело-Фінську РСР.

31 березня   1940   (неділя)  -  Нарком внутрішніх справ УРСР І.Сєров надіслав спецповідомлення секретарю ЦК КП(б)У М.Хрущову про реагування населення м.Києва на промову В.Молотова на VI сесії Верховної ради СРСР. «Доклад голови радянського уряду тов. В.М. Молотова, — йшлося у повідомленні, — про зовнішню політику Радянського Союзу, переданий по радіо, викликав жваве реагування серед населення. Трудящі м.Києва схвально відкликаються про мудру зовнішню політику Радянського Союзу і його уряд». Робітниквантажник Києвського порту Францин у групі вантажників казав: «Наш уряд проводить мудру політику, спрямовану на укріплення мира у Європі. З цим не рахуються підпалювачі війни. Нашому уряду треба було раніше починати бити фіннів і не дати їм укріпитися. На досвіді Фінляндії інші країни мають зробити висновок, що з нами треба рахуватися.» Робітникслюсар текстильторгу Колосветов: «...Я дуже задоволений доповіддю тов. Молотова, який неухильно проводить політику миру. Шкода лише, що так багато загибло на фінляндському фронті наших бійців, над якими фінни позвірячому знущалися. Я впевнений, що і надалі, за мудрої політики Радянського уряду, наша країна буде все більшібільш міцніти». Професор, членкореспондент УАН Дьяченко сказав: «...Треба розуміти Молотова так, що ведуться переговори між нами і Румунією про мирне розв’язання питання про Бессарабію. Таку політику радянського уряду, безумовно вітає все наше населення. У війні з Фінляндією ми могли б втратити ще більше людей, якщо б дали їй можливість зміцнитися. Втрат багато, проте без них неможливо». Зав відділом загальної мікробіології УАН Богопольський каже: «...Мені подобається те, що у промові Молотова відчувається велика авторитетність і правдивість. Вбито багато людей, але без цього не можливо було обійтися. Я задоволений тим, що ми хоча і з жертвами, проте досягли безпеки наших кордонів. Це відіб’є охоту імперіалістам задиратися з нами». Режисер кіностудії Роом висловився на підтримку політики партії, пояснив великі втрати Червоної армії «варварським ставленням фіннів до наших бійців». Журналіст московської газети «Советский учитель» Рошаль: «Доповідь тов. Молотова мене захопила, він розбив на фактах всю імперіалістичну політику Англії і Франції і показав усьому світу нашу сталінську зовнішню політику — боротьбу за мир у всьому світі». Главбух Лісопромспілки Жбанов казав: «...Промова тов. Молотова виключно міцна і ще раз показала всьому світу тверду політику миру, що її проводить Радянський Союз. Мені особливо сподобалося у доповіді місце, в якому йдеться про Бессарабію про те, що Радянський Союз ніколи не вважав і не вважає, що Бессарабія належить Румунії.» У зафіксованих НКВС висловлювань звучали думки про те, що війна показала міць Червоної армії, що «нам тепер не страшні таки вороги, як Англія і Франція», виправдання понесених жертв (Молотов назвав цифру у 49 тис. загиблих і 150 тис. поранених), надії на швидке приєднання до СРСР Бессарабії («якщо Румунія не зголоситься добровільно віддати Радянському Союзу Бессарабію, то ми її примусимо це зробити силою» — ревізор облпромради Зеликсон; «ми воєвати не хочемо, проте не дамо пригноблювати наших братівбессарабців» —зав. сектором друку Раднаркому УРСР Фидельман). Поруч з цим були зафіксовані і негативні висловлювання. Режисер кінофабрики (колишній білий офіцер) Сухоребров: «...Ніяк не можу погодитися, що такий серьйозний політичний діяч такої солідної держави не має ніякого поняття про пристойність. У Молотова на кожному кроці — брехня. Він каже, що у Фінляндії ми показали свою шляхетність і обмежилися мінімумом захоплення території для своєї безпеки. Невже більшовики думають, що всі довкола настількі дурні. Ми погодилися на мир, каже Молотов, а що би ми робили, якби ми не уклали цього миру. Адже й так, навіть за словами такого оптиміста, як Молотов, ми поклали 200 тис., а у дійсності — в 4 рази більше. Це укладення миру не надовго, реванш визріває і у недалекому майбутньому. Мирна мудра політика СРСР зовсім перестала бути мирною, а мудрою вона ніколи не була.» Співробітник Торгпосередконтори, колишній меншовик Абрамович: «Цікава промова, мета її виправдатися, що ми не агресори, а за кордоном нас вважають самими справжніми імперіалістами. В Москві відбуваються переговори з Румунією, яка під загрозою нашого наступу змушена віддати Бессарабію. Майже вся промова Молотова спрямована проти Англії і Франція. Так повелося, що ми лаємо 2й Інтернаціонал і жодного слова не кажемо про фашизм. Нема чого сказати. Гарна принципова лінія Комуністів». Медсестра першої поліклініки медінституту донька петлюрівця Бойко: «... На кожному кроці у нього неприхована брехня.» Недовіру у киян викликали передусім цифри втрат, які вважалися сильно заниженими, пасажі про миролюбність радянської політики, питання про те хто є агресор — Англія і Франція чи СРСР, про долю Народного уряду тощо.

31 березня   1940   (неділя)  -  Нарком внутрішніх справ УРСР І.Сєров надіслав записку по дроту заступнику наркому внутрішніх справ СРСР В.Меркулова щодо реагування населення України на доповідь В.Молотова на VI сесії Верховної Ради СРСР. Наведено схвальні висловлювання робітників, селян та інтелігенції щодо «мудрої мирної політики СРСР». Поряд з цим зазначалося наявність ряду негативних реагувань: Робітник 6го шкіряного заводу Лук’яненко сказав: «...Тривалий час приховували від народу, що робилося на Фінляндському фронті. Очевидно боялися розповісти правду. Молотов також правди не сказав. В Фінляндії загинули біля 2 млн. червоноармійців. Лише з нашого села загинуло більше 100 осіб. Йшли дурні у бій, повернули би зброю назад, тоді, можливо досягли б кращого.» Науковий співробітник Київського інституту харчування Будзинський: «... Я не знаю, чому захоплюються дипломатичною промовою Молотова. Адже все те, про що він говорить не має і частки правди. Міць Червоної армії виміряти на фронті з Фінляндією не можна. Найближчим часом неминуча друга війна СРСР з державами Європи. На кордоні з Німеччиною буде вирішуватися доля СРСР. Ми не витримаємо війну з Німеччиною. Наша країна хоча і велика, але більшість в ній становлять селяни, а вони всі проти Радянської влади. Робітничий клас також весь не пійде за радянською владою , позаяк більшість з них голодує. У нас зараз крім гармат нічогоне залишилося». Фоторепортер газети «Київський трамвайщик» Гаврилюк: «... Троцький був правий. Коли казав, що СРСР буде у близьких стосункахз фашизмом. Його пророцтво збулося, Ми маємо наразі дружбу СРСР з Німеччиною. Троцький геніально передбачив події, які мають місце в СРСР.»

Березень   1940   ()  -  Нарком НКВС СРСР Л.Берія поінформував у листі Й. Сталіна, що наразі у радянських концтаборах перебуває 14 736 »колишніх офіцерів, чиновників, поміщиків, поліцейських, жандармів, тюремників, осадників та розвідників — занаціональність 97% поляків» і попросив дозволу ЦК ВКП(б) розглянути їх справи «в особливому порядку, із застосуванням вищої міри покарання — розстрілу». Він також попросив розгляд їх справ «здійснити» без виклику арештованих і без «пред’явлення обвинувачення» та дати санкцію на «фізичне знищення» 18 632 арештованих — в’язнів тюрем Західної України та Білорусії. Серед них 10 685 були поляками, а решту складали представники інших національностей.

Березень   1940   ()  -  Західна Україна. Відбулася друга (перша — у грудні 1939 р.) маштабна чекістсько-військова операція, спрямована на знищення оунівського підпілля. У її ході було зарештовано керівний склад Львівського крайового проводу, низки окружних, повітових і надрайонних проводів ОУН.

Березень   1940   ()  -  На початку березня Англія і Франція ствердили рішення надати приблизно з 20 березня 1940 р. пряму військову допомогу Фінляндії; інформація про такі наміри була доведена до відома Гельсинки, Стокгольму та Осло; союзники очікували на офіційне звернення фіннів про надання допомоги та згоду шведів і норвежців щодо пропуску військ їхньою територією.

Березень   1940   ()  -  ЦК ВКП(б) та НК СРСР видали постанову «Про зміни в політиці заготівель і закупок сільськогосподарських продуктів».

31 березня   1942   (вівторк)  -  Постанова Раднаркому Криму “Про допомогу організаціями міста Керчі евакогоспіталям”. На голів виконкомів міськради покладалась відповідальність за налагодження функціонування всіх евакогоспіталей.

31 березня   1942   (вівторк)  -  Головний уповноважений з використання робочої сили Ф.Заукель направив рейхскомісарам телеграму з вимогою в найкоротший термін збільшити в три рази кількість людей, яких вивозять на примусові роботи в Німеччину. “Слід застосовувати найсуворіші заходи при мобілізації робочої сили, скоротити власну потребу в робочій силі й обмежити її лише безпосередньо важливими у воєнному відношенні завданнями”.

31 березня   1942   (вівторк)  -  З Вінниці до м. Розенберга відправився транспорт цивільних робітників, у якому перебували 631 чоловік та 848 жінок.

31 березня   1942   (вівторк)  -  З Кривого Рогу відправився транспорт з 1402 військовополоненими шталагу №338.

31 березня   1944   (п’ятниця)  -  Війська 1-го Українського фронту ЧА, продовжуючи наступ, зайняли м. Дунаєвці (Кам’янець-Подільська обл.).

31 березня   1944   (п’ятниця)  -  Війська 2-го і 3-го Українського фронту заволоділи опорним пунктом оборони противника містом Очаків (Миколаївська обл.), а також райцентрами Котовськ, Ананьїв, Ширяєве, Троїцьке, Березівка.

31 березня   1944   (п’ятниця)  -  Постановою РНК УРСР запроваджено збір податків за максимальними ставками з власників транспортних засобів і власників худоби у визволених від німецької окупації місцевостях.

31 березня   1944   (п’ятниця)  -  Президія АН УРСР вперше за майже три роки провела засідання в столиці України.

31 березня   1944   (п’ятниця)  -  Підписано розпорядження генерального комісара державної безпеки СРСР Л. Берія „Про висилку сімей оунівців і активних повстанців у віддалені райони СРСР”. Висилці підлягали сім’ї всіх членів руху опору, як вбитих, так і заарештованих чи діючих, в тому числі і неповнолітні діти. Все їх майно підлягало конфіскації.

31 березня   1945   (субота)  -  Війська 1-го Українського фронту оволоділи містами Ратібор і Біскау – важливими вузлами шляхів і сильними опорними пунктами оборони німців на лівому березі Одера. Закінчилася Верхньосілезька операція.

31 березня   1945   (субота)  -  Війська 3-го Українського фронту оволоділи містами Вашвар, Керменд, Сентготтард – важливими пунктами оборони німців на р. Раба.

31 березня   1945   (субота)  -  Дрогобицька область. Група працівників Славського райвідділу НКВС на чолі з його начальником Мірошниченком та винищувальний батальйон виїхали в села Козьова, Орявчик та інші для участі в чекістсько-військовій операції.

31 березня   1945   (субота)  -  Війська 2-го Українського фронту оволоділи м. Нітра, форсували р. Ваг, з боєм зайняли місто Галанта – важливий вузол доріг на шляхах до Братіслави.

31 березня   1946   (неділя)  -  Харків. На машинобудівному заводі “Світло шахтаря” виготовлена перша в СРСР вугленавантажувальна машина “0-5”, призначена для шахт з горизонтальними гірничими виробками.

31 березня   1949   (четвер)  -  Кривий Ріг. Стала до ладу відбудована, повністю механізована і автоматизована доменна піч №1 металургійного заводу.

31 березня   1950   (п’ятниця)  -  Харків. Тракторний завод відправив першу партію садово-городніх тракторів для машинно-тракторних станцій області.

31 березня   1953   (вівторок)  -  Запоріжжя. Відкриття обласного музично-драматичного театру.

31 березня   1956   (субота)  -  Кам’янець-Подільський. В сільськогосподарському інституті відбувся перший випуск спеціалістів.

31 березня   1958   (понеділок)  -  Київ. Рада міністрів УРСР прийняла постанову “Про заходи по поліпшенню обслуговування населення міст УРСР трамваєм і тролейбусом”. В постанові намічено заходи, спрямовані на поліпшення обслуговування міського населення трамваєм і тролейбусом: протягом 1958 – 1960 рр. відремонтувати 450 км трамвайних колій, здійснити будівництво і розширення трамвайних і тролейбусних депо, збудувати на кінцевих зупинках трамваїв і тролейбусів павільйони з санвузлами, кімнатами для пасажирів та буфетами, забезпечити дитячими яслами та садками з цілодобовим обслуговуванням дітей працівників міського електротранспорту та ін.

31 березня   1959   (вівторок)  -  Харків. На заводі тепловозного електроустаткування створено унікальний турбогенератор для випробування високовольтних вимикачів, трансформаторів та ін. електроапаратури.

31 березня   1959   (вівторок)  -  Київ. В колонному залі Української республіканської філармонії відбувся вечір, присвячений 150-річчю з дня народження М.Гоголя, організований Спілкою письменників України спільно з центральним та міським комітетами ЛКСМ України, міським відділом Товариства для поширення політичних і наукових знань УРСР, Українською республіканською філармонією та Українським театральним товариством.

31 березня   1961   (п’ятниця)  -  м. Київ. Відбулися збори, присвячені 70-річчю з дня народження майстра українського театру А.Бучми, учасники яких обговорили його діяльність та переглянули кінофільм “Амвросій Бучма”.

31 березня   1962   (субота)  -  Державна комісія прийняла в експлуатацію шахту “Гігант-Глибока” потужністю 5,4 млн. т. залізної руди на рік.

31 березня   1964   (вівторок)  -  м. Чернігів. На заводі синтетичного волокна введено в дію перший цех регенерації капролактаму.

31 березня   1965   (середа)  -  Повідомлялося, що у смт. Іршава (Закарпатська область) відкрито двоповерховий широкоекранний кінотеатр.

31 березня   1971   (середа)  -  У зв’язку з прийняттям Законів УРСР від 2 липня 1968 р. про сільську і селищну ради депутатів трудящих УРСР президія Верховної Ради УРСР постановила внести зміни і доповнення до законодавчих актів УРСР, що передбачали адміністративну відповідальність: 1) указу президії Верховної Ради УРСР від 15 грудня 1961 р. “Про дальше обмеження застосування штрафів, що накладаються в адміністративному порядку”; 2) положення про адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських рад депутатів трудящих УРСР від 15 грудня 1961 р.; 3) статті 6 указу президії Верховної Ради УРСР від 27 червня 1961 р. “Про посилення відповідальності за самогоноваріння і пияцтво в УРСР”; 4) статті 10 указу президії Верховної Ради УРСР від 26 квітня 1962 р. “Про посилення боротьби з бур’янами”; 5) статті 5 указу президії Верховної Ради УРСР від 16 травня 1963 р. “Про посилення відповідальності за згодовування худобі і птиці хліба та хлібопродуктів, скуплених у державних і кооперативних магазинах”.

31 березня   1972   (п’ятниця)  -  м. Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ, який обговорив питання про організаторську і політичну роботу Ворошиловградського і Черкаського обкомів партії з виконання рішень XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КПУ.

31 березня   1977   (четвер)  -  В Київ прибула група англійських кардіологів, яка познайомилася із здобутками клініки серцевої хірургії під керівництвом М.Амосова. Професор Д.Гудвін – президент міжнародної асоціації і федерації кардіологів, завідуючий кардіологічною клінікою лондонської королівської школи медичних аспірантів в своїй заяві високо оцінив майстерність і успіхи київських хірургів. В Київському науково-дослідному інституті туберкульозу і грудної хірургії ім. Ф.Яновського щороку проводиться більш як дві тисячі операцій на серці. В зустрічі з вченими говорилось про перспективи заміни хворого органа штучним.

31 березня   1978   (п’ятниця)  -  На двотижневі гастролі до Чехословаччини виїхали артисти Київського державного театру оперети. Вони виступлять у Братиславі, Кошіце і Прешові. Уже вісім років існує договір про творчу співдружність між Київським театром оперети і Прешовським театром ім. Йонаша Заборського. Популярний актор і драматург Дмитро Шевцов поставив у Прешові свою п’єсу “Бравий солдат Швейк” на музику Владлена Лукашева, а також ряд інших вистав.

31 березня   1982   (середа)  -  Київ. Відкрилася республіканська міжгалузева виставка науково-технічної творчості молоді, на якій представлено 500 експонатів. Один з них – пристрій для графічної інформації, який здатний замінити працю 32 креслярів. Він розроблений молодими спеціалістами северодонецького науково-виробничого об’єднання “Імпульс”.

31 березня   1984   (неділя)  -  В с. Гоголеве Шишацького району Полтавської області відкрито заповідник-музей великому письменнику М. Гоголю до 175-річчя від дня його народження.

31 березня   1987   (вівторок)  -  Постанова президії Верховної Ради УРСР “Про підсумки розгляду звернень громадян до президії Верховної Ради і місцевих Рад народних депутатів республіки за 1986 р. та виконання постанови президії Верховної Ради УРСР від 2 квітня 1986 р. про створення в усіх міськрайвиконкомах “Служби-05”. У постанові відзначалось, що незважаючи на певну роботу, проведену в 1986 р. радами народних депутатів республіки щодо поліпшення практики розгляду листів і організації прийому громадян, істотних змін у якості вирішення порушуваних ними питань та усуненні причин, що породжують скарги, не відбулося. Надходження звернень, у тому числі до вищестоящих органів, з питань, що повинні вирішуватись на місцях, і далі зростало. Значно більше звернулось громадян до президії Верховної Ради СРСР з усіх областей, до президії Верховної Ради УРСР – з третини областей, до місцевих рад – на 40,6 тис. осіб більше ніж у 1985 р. Понад п’яту частину пропозицій, заяв і скарг, що надійшли до президії, та майже дві третини – до місцевих рад, вирішено позитивно.

31 березня   1990   (субота)  -  Київ. Пленум ЦК Компартії України розглянув питання: про програмні документи до ХХVШ з’їзду КПРС і ХХVШ з’їзду Компартії України; про скликання ХХVШ з’їзду Компартії України; про звіти і вибори в Компартії України. Була прийнята резолюція “Про політичний і економічний суверенітет України”, у якій зазначалось, що “одним з найважливіших завдань Компартії України є послідовне утвердження політичного та економічного суверенітету Української РСР в оновленій радянській федерації”. Пленум ЦК заявив, що Компартія України “рішуче виступає проти закликів екстремістських елементів до виходу республіки із СРСР”.

31 березня   1990   (субота)  -  Опубліковано звернення-протест духовенства і віруючих Української православної церкви до Народного Руху України за перебудову в зв’язку з незаконним захопленням православних храмів і “з проханням піднести свій голос проти насилля екстремістів від релігії, захистити православних українців Галичини і їх храми”.

31 березня – 1 квітня   1990   (субота - неділя)  -  По всій Україні попри перестороги ЦК Компартії України й заборони уряду УРСР відбулися демонстрації на підтримку прийнятих рішень Верховної Ради Литовської РСР про “відновлення незалежної Литовської держави”. У Києві у демонстрації взяло участь понад 30 тис. осіб. Стільки ж вийшло на демонстрацію в Івано-Франківську. У Львові перед початком мітингу, в якому взяло участь понад 100 тис. осіб, відбулося підняття жовто-синього прапора над будинком університету. У Тернополі (єдине місто, де влада дозволила мітинг) на вулиці вийшло 50 тис. осіб. Масові демонстрації пройшли у Донецьку, Кривому Розі, Запоріжжі, Вінниці, Житомирі. У демонстраціях взяли участь поряд з українцями росіяни, євреї, поляки та представники інших національностей. За підрахунками інформцентру Української Гельсінської спілки, у мітингах, демонстраціях, пікетуваннях та інших акціях в Україні взяло участь більш як чверть мільйона осіб. За твердженням газети “ Правда Украины”, у Києві мітинг був “небагатолюдним”, у ньому взяли участь 3-3,5 тис. осіб, у Львові - 15-20 тис., у Тернополі – 8 тис., у Харкові – 2 тис., в Донецьку – до 200 осіб, у Вінниці – 200-250. За організацію і проведення несанкціонованих мітингів було притягнуто до відповідальності 50 осіб.

31 березня   1991   (неділя)  -  Скасоване положення про "декретну" годину (діяло з 1930 р.).

31 березня   1993   (середа)  -  Міністерства оборони і закордонних справ України зробили Заяву з приводу виступу 31 березня міністра оборони Російської Федерації П. Грачова із закликом до світового співтовариства чинити тиск на Україну, щоб прискорити ядерне роззброєння України. У Заяві зазначалося, що штучно створений ажіотаж навколо цього питання ставить за мету домогтися поширення юрисдикції Росії на ядерну зброю і позбавити Україну її права на компенсацію за компоненти цієї зброї. Документ запевняв світове товариство в готовності України розглядати і вирішувати проблеми ядерної та екологічної безпеки на своїй території.

31 березня   1993   (середа)  -  У Харкові відкрився перший український Міжнародний фестиваль театрального мистецтва "Березіль - 93".

31 березня-1 квітня   1994   (четвер-п'ятниця)  -  Україну з офіційним візитом відвідав міністр закордонних справ Канади Андре Веллет. У ході візиту підписано спільну Декларацію про особливе партнерство між Україною і Канадою.

31 березня   1994   (четвер)  -  Президент України Л. Кравчук видав указ "Про представництво Президента України в Республіці Крим". Указом утворювалося Представництво та призначався Представником Президента України в Криму

31 березня   1995   (п’ятниця)  -  Президент України Л.Кучма видав указ "Про деякі питання взаємовідносин між центральними органами державної виконавчої влади та органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим", відповідно до якого уряд АР Крим підпорядковувався Кабінету міністрів України.

31 березня   1995   (п’ятниця)  -  Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про 250-річчя від дня народження композитора М.С.Березовського".

31 березня   1995   (п’ятниця)  -  Розпочався офіційний візит в Україну міністра оборони США В.Перрі . В ході переговорів з Президентом України Л.Кучмою, міністром оборони В.Шмаровим і міністром закордонних справ Г.Удовенком обговорювалися питання про співробітництво у рамках програми "Партнерство заради миру", а також деякі аспекти допомоги Україні в ядерному роззброєнні .

31 березня   1998   (вівторок)  -  Відбувся візит до Києва президента Фінляндії М.Ахтісаарі, в ході якого наголошено на важливості розвитку балтійського вектору зовнішньої політики України.

Эта запись была опубликована 31.03.2015в 12:06. В рубриках: Цей день в історії. Вы можете следить за ответами к этой записи через RSS 2.0. Комментарии пока закрыты, но Вы можете оставить трекбек со своего сайта.

Комментарии закрыты.