Перший перепис населення в незалежній Україні було проведено 5 грудня 2001 року.

Основними адміністративно-територіальними перетвореннями, з часу УРСР, було створення Автономної Республіки Крим та виділення в якості окремих регіонів міст Київ та Севастополь.

По всій Україні

адміністративні одиниці українці росіяни другие вместе (100%)
кількість % кількість % кількість %
Україна 37 541 693 77,8 8 334 141 17,3 2 365 068 4,9 48 240 902

Читати повністю...

Останній перепис населення СРСР проводився 12-19 січня 1989 року.

По всій УРСР

адміністративні одиниці українці росіяни інші разом(100%)
кількість % кількість % кількість %
УРСР 37 419 053 72,7 11 355 582 22,1 2 677 399 5,2 51 452 034

Читати повністю...

Перепис населення СРСР проводився 17 січня 1979 року.

По всій УРСР

адміністративні одиниці українці росіяни інші разом (100%)
кількість % кількість % кількість %
УРСР 36 488 951 73,6 10 471 602 21,1 2 648 780 5,3 49 609 333

Читати повністю...

Перепис населення СРСР проводився 15-22 січня 1970 року.

По всій УРСР

адміністративні одиниці українці росіяни інші разом (100%)
кількість % кількість % кількість %
УРСР 35 283 857 74,9 9 126 331 19,4 2 716 329 5,7 47 126 517

Читати повністю...

Внаслідок війни 1941-1945 рр. і труднощів післявоєнного періоду, один десятирічний цикл був пропущений, і наступний за 1939-м загальний перепис населення було проведено 15 січня 1959 року.

До цього часу зовнішні кордони УРСР вже остаточно склалися, включно із Західною Україною із Закарпаттям, півднем Одеської області та Кримом. Від сучасної карти адміністративно-територіального поділу тодішня серйозно відрізнялася лише наявністю Дрогобицької області. Її ліквідували невдовзі після перепису – 21 травня 1959 року, а райони включили до складу Львівської області. Читати повністю...

Перепис 17 січня 1939 року проводився замість перепису 1937 року, результати якого були визнані “дефектними” і засекречені, а його організатори – репресовані.

Україна вже складалася з областей, обриси яких частково набули сучасного вигляду (дивись Карту Української РСР на початку 1939 р.). З часу перепису 1926 року, столиця переїхала з Харкова до Києва, а сама республіка змінила своє найменування: в порядку слів “Соціалістична” і “Радянська” помінялися місцями (що відбилося  на українській абревіатурі, але не на російській).

За кілька місяців після перепису 1939 року до УРСР приєднають Західну Україну, на території якої будуть утворені Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська, Волинська та Ровенська області. Читати повністю...

В результаті революційних подій 1917-1920 років, українська державність оформилася територіально, нехай навіть під прапором позбавленої незалежності Української Соціалістичної Радянської Республіки. До 1926 року практично остаточно сформувався сучасний контур сухопутного українсько-російського кордону (за винятком кримської ділянки).

В момент проведення першого всесоюзного перепису населення 17 грудня 1926 року, Україна, в адміністративному плані, складалася з округ. У наведеній нижче таблиці округи відібрані за принципом кореляції, як з колишнім простором південно-східних губерній, так і з подальшими уявленнями про районування української території. У даному перепису, на відміну від імперського, ставилося питання про національність, і замість малоросів вже присутні українці. Читати повністю...

Всеобщая перепись 28 января 1897 года была первой и единственной в истории Российской империи. Хотя вопрос о национальности не поднимался, перепись фиксировала распределение населения по признаку родного языка. Важно, что несмотря на официальную концепцию «триединого русского народа» (который якобы состоял из «великороссов», «малороссов и «белорусов»), перепись учитывала отдельно носителей русского (великорусского) и украинского (малороссийского) языков. Результаты переписи продемонстрировали, что носители украинского языка составляют большинство населения девяти губерний империи. Эти губернии рассматривались как базовые для создания автономии представителями украинского национального движения на гране ХІХ и ХХ веков

Спор о национальном характере украинского Юго-Востока возник летом 1917 года, когда Временное Правительство Керенского решило ограничить территорию автономной Украины, управляемую Центральной Радой, пятью губерниями. Были изъяты Харьковская, Екатеринославская, Херсонская и Таврическая губернии. Именно они фигурируют в приведенной ниже таблице как «Юго-Восток». В подсчетах населения 9 украинских (и в частности 4 юго-восточных) губерний мы не учитываем жителей Крыма, относящегося к Таврической губернии.

Читати повністю...