Автор: Admin | 21.07.2014 в 12:12 | Рубрики: Житло та побут, Сімейні звичаї та обряди

Забудько (забудьок) — хлібчик, який знаходили в печі наступного дня коли розпалювали піч.

Такий хлібчик, як правило, стояв збоку або у глибині печі, і коли приходила пора виймати випічку, господиня нерідко про нього забувала. За повір'ям, людина, яка його їстиме, забуватиме все.

Читати повністю...

Автор: Admin | в 11:11 | Рубрики: Житло та побут

Веретено

Дівчина з веретеном, Тропінін

Веретено — паличка, на яку накидається нитка внаслідок ротаційного руху, якого їй надає жінка, що пряде. Веретено походить із найдавніших часів, і його знаходять в Єгипті на пам'ятках фараонівської доби. Веретено завжди було емблемою жіночої праці і знаходилося поміж атрибутами богині Атени.

Читати повністю...

Сучасне прізвище, як і повне офіційне найменування людини, що складається з імені, імені по батькові та прізвища,— явище нового часу. У минулі віки єдиних, введених державою норм ідентифікації особи не існувало і в адміністративно-юридичній практиці для позначення людини використовували різноманітні мовні засоби. Вживались одночленні наймення, виражені індивідуальним ім'ям, патронімом або відтопонімічною назвою (Бог-дашко, Миклич, Охлоповський), двочленні, що найчастіше складались із християнського імені і патроніма або прізвиська (Гришко Шульжич, Маско Микитеня), тричленні, виражені християнським іменем, патронімом і прізвиськом (Максим Харитонович Гаркавий, Лука Григорович Губа) і описові назви (Тимко з Тернополя, Гаврило Маслов зять, Миско трубач пана Черленковского).

Читати повністю...

Автор: Admin | 21.06.2014 в 8:20 | Рубрики: Житло та побут, Свята та обряди

«Вечорниці» Ілля Рєпін. 1881 р.

«Вулиця» — літній варіант вечорниць.Полтавщина. Світлина С. Дудіна, 1894

Вечорни́цідосвітки — одна з форм осінньо-зимових вечірніхрозваг, що відбувались у хаті. На вечорниці оповідали казки,танцювали, поєднуючи дозвілля з роботою.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Вечорниці, досвітки

Значення символу самого яйця. Ще з незапам’ятних часів у міфопоетичних традиціях багатьох світових культур яйце було найдавнішим  символом життя. Саме його вважали прообразом світового яйця. Існує поняття світового або космічного яйця, з якого народжується Всесвіт. Одна половина яйця стає небом, інша – землею, а жовток – сонцем. Звідси його обожнювання та надзвичайне звеличування.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Значення символу самого яйця

Коли відбувався перехід від первіснообщинного ладу до феодалізму, мистецтво східних слов'ян було важливою потребою побуту, що виявилося в орнаментах, які мали певний зміст у системі язичницьких вірувань.

Декоративні візерунки, створені людиною, мали призначення — оберігати її від лиха, допомагати в житті та праці. Найбільш поширеними й улюбленими орнаментами давніх слов'ян були: розетка — символ Сонця, хвиляста лінія — вода, жінка з руками-гілками, яка знаменувала велику богиню землі, праматір Берегиню.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Значення написаних на яйці символічних знаків

Мабуть, не зможемо сказати напевне, кому першому спало на думку втілити в орнаменти красу оточуючого світу. Археологічні знахідки та літописи підтверджують, що вишивати на Україні власне ніколи не припиняли, тож уся орнаментика, незалежно на якому матеріалі (кераміка) виконана, має спільні риси.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Історичні етапи розвитку вишивання

Рушники - це відбиття культурної пам'яті народу, в їх візерунках збереглися прадавні магічні знаки, образи «дерева життя», «берегині», символіка червоного кольору, які знайшли подальше своєрідне переосмислення й оновлення.

В Україні рушникам завжди надавалося важливе образно-символічне значення. Вони - обов'язковий атрибут весільної обрядовості, предмет народного побуту, неодмінна окраса селянського житла. (Матейко К.М., «Український народний одяг», К.,1977,с.145. ).

У кожному районі склалися локальні особливості, що виявилось у композиції, колірній гамі, засобах шитва.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Функціональне призначення рушників

За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні, зооморфні (тваринні).

Геометричні орнаменти притаманні всій слов'янській міфології. Вони дуже прості: кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести (прості й подвійні). Важко судити, який зміст вкладался в ці символи раніше. Сьогодні на основі їх в народній вишивці широко використовуються такі мотиви, як "баранячі роги", "кучери", "кудрявці", "гребінчики" тощо. В орнаменті подільских вишивок трапляється мотив "кривульки", або "безконечника", який відомий ще з часів трипільскої культури, тобто значно раніше, ніж славнозвісний грецький меандр. Зигзагоподібний меандровий орнамент зустрічається у вишивках західних районів Поділля. До цього виду орнаментальних мотивів належать "сосонки", "хвощ" та "перерви", що набули поширення в південних та західних районах Поділля. Відомий взір "рожи" (зірки, розетки) представляє собою перехід від геометричного до рослинного орнаменту. Іноді він нагадує зображення сонця.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Основні мотиви українського народного орнаменту
Автор: Admin | в 8:20 | Рубрики: Житло та побут

Під руками народних майстринь простий шматок домотканого полотна ставав справжнім витвором мистецтва. А вишиванням займалися всі жінки для потреб своєї родини; його навчалися з дитинства. Це був один з найпоширеніших у селянському середовищі домашній художній промисел.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Народна вишивка