З глибини століть...

У 1670 році осавул Матвій Шарій купує землі поблизу річки Мерчик. Засновує тут хутір, який отримує його ім'я. Хутір почав розростатись. Вже через кілька років у Шарівці стояло понад 100 дворів і церква. Вже у 1709 році в Шарівці проживало кілька десятків родин з Правобережжя. У 1836 році новий власник Шарівки П.Ольховський розпочинає будувати тут маєток, який було вирішено спорудити на лівому схилі двокілометрової балки. Однак, орієнтовно в 1860 році Ольховський програє Шарівський маєток  в карти німцю Христіану Гебенштрейту.

Читати повністю...

Шарівський палац, «Цукровий замок», «Шарівська перлина» - так називають один з найкрасивіших палацово-паркових ансамблів України. Пам’ятка національного значення – він розташувався в 60 кілометрах від Харкова, у смт. Шарівська Богодухівського району.

Закладений ще XIX столітті поміщиками Ольховськими, маєток належав також німцям – братам Гебенштрейтам та цукрозаводчику барону Кьонігу. З 1925 року в палаці оселився туберкульозний санаторій, який пропрацював аж до 2008 року.

Нарешті, після 6 років занедбаності, в 2014 році у Шарівського маєтку з’явився новий господар – Благодійний фонд «Омріяна Країна». За ініціативою громадського діяча Олексія Толкачова палацово-парковий комплекс передали в оренду під створення центру культури і мистецтв.

Шарівський палацово-парковий ансамбль не дарма вважається одним з найкрасивіших в Україні. І ви можете самі в цьому переконатися.

Читати повністю...

Приведенный список братских могил составлен на основе реестра памятников Харькова и Харьковской  области, находящихся на учёте в департаменте культуры при Харьковской областной гос. администрации по состоянию приблизительно на 2005 год.

Фото братских могил находятся в Краснокутской фотогалереи

пгт. Краснокутск, ул.  Ленина - Братская могила советских воинов . Памятные знаки Героям Советского Союза. Похоронено  75 воинов . Мемориал.

пгт. Краснокутск - Братская могила советских воинов . Похоронено  300 воинов

пгт. Краснокутск - Братская могила советских воинов

пгт. Краснокутск - Братская могила советских воинов

пгт. Краснокутск , ул.  Тельмана - Могила Паничкина, капитана. 1943г.

пос. Владимировка Мурафского с/с - Братская могила советских воинов . Похоронено  9 воинов

Читати повністю...

К 300-летию Полтавской битвы Каплуновская икона Божией Матери (день празднования 11/24 сентября) явлена была в селе Каплуновка Харьковской губернии. Место это раньше принадлежало полковнику Ивану Ивановичу Перекресту, стольнику Ахтырскому, который получил эти земли по жалованной грамоте и назвал образовавшееся здесь поселение черкасов по имени Осадчего Каплуна – Каплуновкой. В 1688 году Иван Перекрест построил в этом селении храм в честь Рождества Пресвятой Богородицы, а первым священником в нем был поставлен митрополитом Белгородским и Обоянским Авраамием (Юховым; † 1702) Иоанн Ильич Уманов († 1713), выходец из польских пределов, возможно из Умани. При нем и явилась эта чудотворная икона. Однажды священнику Иоанну Уманову во сне явился благоговейный старец и сказал: «На третий день после этого к тебе придут из Москвы три иконописца, один лет 60, другой – 80, а третий – 90 лет; у старшего из них сними сверху связки семь икон и возьми восьмую – Казанскую икону Божией Матери, и узреши благодать». По преданию, это случилось 8 сентября 1689 года, в ночь перед престольным праздником храма – Рождеством Пресвятой Богородицы. Действительно, на третий день священник, возвращаясь из храма домой, встретил трех странников, которых и пригласил к себе. Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до ЧУДОТВОРНАЯ КАПЛУНОВСКАЯ ИКОНА БОЖИЕЙ МАТЕРИ

Один из списков Казанской иконы. Явилась в 1689 священнику с. Каплуновка Харьковской еп. Иоанну Уманову. Во сне украшенный сединами старец сказал ему, что скоро придут к нему из Москвы иконописцы с иконами и чтобы он у старейшего из них из связки икон приобрел для себя восьмую по счету, Казанскую икону Пресвятой Богородицы. “От нее ты получишь благодать и милость”, — прибавил старец. Священник так и сделал, но предварительно пред этим он строго постился. Скоро последовало новое видение во сне свящ. Уманову: явилась Сама Пресвятая Богородица и повелела икону поставить в церковь. Священник сообщил о своем видении народу и с торжеством перенес икону в церковь, и с этого времени от иконы стали совершаться чудеса. Икону назвали Каплуновскою. В 1709, когда имп. Петр Великий воевал с шведским королем Карлом XII, то вызвал к себе в Харьков к армии священника с Каплуновскою иконою и велел носить ее перед полками, а сам со слезами молился пред нею Царице Небесной о помощи. Между тем король Карл, остановившись со своим войском около Каплуновки, поместился с изменником гетманом Мазепой в доме свящ. Иоанна. Тогда некоторые из его буйных воинов хотели было сжечь церковь. Обложили ее соломой и дровами, но, как ни старались поджечь, ни дрова, ни солома не загорались. Узнав о таком чуде и еще о том, что св. икона находится в русском лагере, Карл сказал Мазепе: “Если не могли зажечь церковь и без иконы, то там, где находится она, ненадежно нам будет”. Так действительно и случилось. Полтавская битва доставила Великому Петру победу над Карлом. Есть чудотворная Каплуновская икона в слободе Козеевке.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до КАПЛУНОВСКАЯ КАЗАНСКАЯ, чудотворная икона Пресвятой Богородицы

preview_200_200_p188ijq5mrrlq1ltgaphbi12n36 preview_200_200_p188ijq1on1ir7sv41q4g1di1187g3

ПРАЗДНОВАНИЕ:

21 июля
24 сентября

ИСТОРИЯ

В конце XVII века в 20 верстах от города Ахтырки Харьковской губернии, в недавно возникшем сельце Каплуновке, на реке Хухре, жил благочестивый священник о. Иоанн Ильич Уманов. В 1689 г. ему явился чудотворный образ Богоматери.

8 сентября, в день Рождества Богородицы, он видел во сне старца, который сказал ему, что через три дня к нему придут три иконописца: один 70-ти, другой

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Икона Богородицы Казанская (Каплуновская)

В округе поселений черкасского Ахтырского полка, кроме Ахтырского монастыря, было еще три
монастыря — Краснокутский, Сеннянский и Вольновский.
Краснокутский Петропавловский монастырь[169] находился на правом берегу р. Мерла,
в 3 верстах от Краснокутска, ныне заштатного города Богодуховского уезда.
По топографическому описанию 1785 г. он «построен вышедшим из-за Днепра прежней службы
полковником Степаном Штепою». В 1772 г. старожилы Краснокутска дали от себя такое показа-
ние: «В прошлых давних годех призваны и царскою милостию Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до КРАСНОКУТСКИЙ ПЕТРОПАВЛОВСКИЙ МОНАСТЫРЬ

У центрі Харкова на Мироносицькій вулиці  стоїть будинок, зведений  будинок, зведений ще до Жовтневої революції. В одній з квартир на першому поверсі знаходиться меморіальний музей сім’ї Гризодубових. Його відвідують не тільки харків’яни, жителі України, а й мандрівники з Європи, Сполучених Штатів Америки, Азії.

-  Американці, - розповідають працівники музею, - просто – таки впадають в шок, коли знайомляться з нашими експонатами. Вони з трудом вірять, що уродженець з якоїсь там Пархомівки на ніколи не чутій ними Краснокутщині не тільки конкурував, а й багато в чому випереджав їхніх співвітчизників братів Райт у конструюванні й використанні перших у світі літаків.

Бувають зарубіжні гості і в самій периферійній Пархомівці. Кличуть їх сюди чутки про існування тут якось музею, який тутешні хвастуни називають місцевим „Ермітажем”. Переступивши поріг цього мистецького закладу, багато хто з них  від несподіванки й подиву на якийсь час втрачає дар мови. Тут  справді є чому позаздрити.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до НА ЗАЗДРІСТЬ АМЕРИКАМ І ЄВРОПАМ (нарис про Пархомівку)

Майстри літературного слова і майстри   архітектурного мистецтва  називають красиві архітектурні будівлі музикою, що застигла в камені. Краснокутщина – не Харків, Київ чи Санкт – Петербург, щоб похвалитися  великою кількістю шедеврів такої кам’яної „музики”. Зате має такі, яким може позаздрити будь – яке місто на землі.

Один з таких шедеврів, що виступають будівельною ілюстрацією вислову про застиглу в камені музику, є глобівські „співучі тераси”. Про те, хто заснував їх, існують різні версії. Одні вважають, що будувались вони на замовлення  сім’ї Харитоненків, інші, що будував їх місцевий багатій Глоба. Він же посадив тут сад, який за його прізвищем одержав назву Глобівський. За радянської влади на базі цього саду створили великий і знаний радгосп „Глобівський”.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до СПІВУЧІ КАМЕНІ

Каразінський дендропарк, який тепер ще називають Краснокутським, має ряд особливостей. Як правило, в поміщицьких садибах у подібних ландшафтних (англійських) парках композиційним центром виступав палац. В Каразінському (Краснокутському) парку таким центром є два ставки, що утворюють каскад. Ще одна особливість – велика кількість інтродукованих (завезених з інших місць і акліматизованих) дерев. Ще одна – багато оглядових майданчиків, з яких відкривається вигляд на ті чи інші мальовничі куточки зеленого дива.

Вода з другого, нижчого в каскаді, ставка по кам’янистих уступах скочується вниз і по зарослій долині струмком витікає між деревами на простір Солонців. У Солонцях побудована гребля і створений ще один ставок, де колись напували колгоспну худобу.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до ТАМ ХОЛОДНА ВОДИЧЕНЬКА