Карта полків Слобідської України в 1764-му. Білим кольором — сучасні кордони.

Скасування козацького устрою в Слобідській Україні — адміністративна та військова реформа уряду Російської імперії, проведена у 1763–1765 рр. та націлена на ліквідацію автономії слобідських козацьких полків. У наслідку реформи на території Слобідської України почали діяти російські державні установи, а козацькі полки було реформовано у регулярні гусарські. На території слобідських полків було утворено Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові.

8. Для певного і правильного одержання казенних прибутків у на-місництвах Київському, Чернігівському і Новгород-Сіверському, щоб запобігти всяким втечам і обтяженню поміщиків і інших сільських жителів, кожному з поселян залишитися на своєму місці і при своєму званні, де він записаний нинішньою останньою ревізією, за винятком тих, які відлучилися до оголошення цього нашого указу. На випадок же втеч після оголошення цього указу діяти за загальними державними постановами. Читати повністю...

9. Для визначення розмірів наділу сільських громад мирською землею Полтавська губернія ділиться на дві місцевості, Чернігівська на три і Харківська на чотири...
12. Якщо нинішній селянський наділ більший за вищий розмір наділу, розрахований на всю сільську громаду..., то поміщикові дозволяється відрізати цей лишок в своє безпосереднє розпорядження...

Читати повністю...

Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського, за його проханням, з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Румянцеву і з ним чотирьом великоросійським членам. Великоросійських членів наймилостивіше ми тепер призначаємо: генерал-майор Брандта і полковника князя Платона Мещерського; на останні ж дві вакансії, вибравши негайно кандидатів, Сенат повинен представити нам, малоросійських - генерального обозного Кочубея, генерального писаря Туманського, генерального осавула Журавку та хорунжого Данила Апостола... Нижчих канцелярських службовців вибирати йому, графу Румянцеву, на свій розсуд.  Читати повністю...

Автор: Admin | 21.07.2014 в 3:15 | Рубрики: 1651-1917
Охтирський полк
Карта полку

Розташування полку на карті.

Центр Охтирка

Охтирський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України. Полковий центр — Охтирка (нинімісто Сумської області). Сформований у 1655—1658 наСлобожанщині переселенцями із Правобережної України. Першим полковником був Іван Гладкий (1658).

Читати повністю...

В округе поселений черкасского Ахтырского полка, кроме Ахтырского монастыря, было еще три
монастыря — Краснокутский, Сеннянский и Вольновский.
Краснокутский Петропавловский монастырь[169] находился на правом берегу р. Мерла,
в 3 верстах от Краснокутска, ныне заштатного города Богодуховского уезда.
По топографическому описанию 1785 г. он «построен вышедшим из-за Днепра прежней службы
полковником Степаном Штепою». В 1772 г. старожилы Краснокутска дали от себя такое показа-
ние: «В прошлых давних годех призваны и царскою милостию Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до КРАСНОКУТСКИЙ ПЕТРОПАВЛОВСКИЙ МОНАСТЫРЬ

ПИСАРОВКА-МАРЬИНСКОЕ

На р.Мерле.

«Отцу моему духовному, - так писал Рублевский сотник Иван Кобеляцкий в 1734 г., - иерею села моего Писаровки Феодору за его в молении о мне и о всем нашем доме труды брать во всю свою жизнь с Писаровской мельницы от дву камней всякой размерной хлеб по субботам, что в тыя дни на его счастье Бог пошлет и тогож снабдевать просфорами на божественную литургию без опущения. Да емуж о. Феодору дать денег 10 р. купить себе лес, где сам сыщет для потребления дров на его вынницы».*

* Ахтырский крепостной акт № 380.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до ПИСАРОВКА-МАРЬИНСКОЕ – Филарет (Д.Г.Гумилевский). Историко-статичтическое описание Харьковской епархии

ПАРХОМОВКА

На р. Котельве, в  10 верстах от Краснокутска и в 90 верстах от Ахтырки, в 90 от Харькова.

Населено полковником Перекрестовым, но отобрано от него в казну марта 8 1704 г. и императрицей Екатериной подарено графу Ивану Подгоричани.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до ПАРХОМОВКА – Филарет (Д.Г.Гумилевский). Историко-статичтическое описание Харьковской епархии

ЛЮБОВКА

На правом берегу р. Мерла, в 90 верстах от Харькова, сперва поселение подпомошников колонтаевских казаков.

В 1726 г. священник Покровской церкви села Любовки Петр Андриевский писал к Преосвященному: «оная Покровская церковь построена лет тому 50 и за давним временем обветшала», почему просил и получил разрешение построить новый храм. В деле 1717 г. сказано, что Любовский Покровский храм существует с 1678 г. Нынешний же освящен в 1786 г. Замечательны здесь: а) серебряная гробница с надписью: «сделана коштом и усердием казака запорожца Нестора Белого – в сл. Любовку»; б) крест кипарисный с серебряным подножием, на котором написано: «1777 г. янв. 1 соорудил крест сей коштом своим казак Нестор Белый в сл. Любовку к храму Покрова Божией Матери». Еще более замечательны книги: требник К. п. 1681 г. надписью: «книгу сию купил о. Михайло за свои гроши, за два таляра у Перекопе, щоб униею невспоминався нехто; опроче о. Михайла свидетель о. Тихон поп Покровский». Евангелие М. п. 1677 г., апостол К. п. 1693 г., служебник М. п. 1717 г.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до ЛЮБОВКА – Филарет (Д.Г.Гумилевский). Историко-статичтическое описание Харьковской епархии

КОЛОНТАЕВ

 

На р. Мерле, в 30 верстах от Богодухова и в 100 от Харькова.

Это один из самых древних городов Слободской Украины и известен по актам еще с 1658 г. Одна из описей «гор. Колонтаеву», его черкасам, служивым и мещанам, относятся к 1660 году. И в первое его время он был весьма значителен, так что известен колонтаевский полковник того времени. Крепость его в 1785 г. имела следующий вид: «земляной насыпной вал выштиноюв 1 сажень, шириною в заложении 3 саж., вокруг сухой ровь глубиною в 1Ѕ  саж., шириною в 3 сажени. В крепости соборный храм Успения Богоматери». Остатки укреплепия и поныне еще довольно значительны. Площадь укрепления — квадратная, в длину и ширину 70 саженей. Открытый вход с юга. С севера и востока оно защищено еще р. Мерлом, а с юга и запада в соответствие сему природному укреплению проведен другой ряд вала со рвом, в 10 саженях от первого. По валам стояли кошели, набитые землею, в виде амбразур.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до КОЛОНТАЕВ – Филарет (Д.Г.Гумилевский). Историко-статичтическое описание Харьковской епархии