На р. Мерле в 6 верстах от Краснокутска, 30 от Богодухова и в 35 от Ахтырки.

В одной из Чугуевских бумаг местность Городного еще в 1647 г., при основании здесь военного городка, называется городищем, городищем  Городного. Межевая ведомость 1785 г. указывать кроме слоб. Городной еще Старое Городище, именно на правой стороне отвершья р. Городнянки, верстах в 4 от Городного. Итак здесь на старом городище или на городище Городного был когда-то, во времена очень давние, город, город исчезнувший за долго до 1647 г. В описании Донецких сторожей 1571 г. это самое место называется Торчиновым Городищем; а ближе к Ворсклу ставится казацкая могила. «А Ворскле перелезти у Буен Борку в лосицах; а от лосиц (ехать) к Казацкой могиле да к Мерлу, а Мерле перелезти ниже Торчинова Городища». На дороге из Каплуновки в Ахтырку поныне видны валы со рвами, которые народ называет казацкими могилами. Когда здесь лили кровь свою казаки? Никто не знает. Что звачигь Торчиново городище? Без сомнения то, что здесь был город князя торков, так часто встречающиеся в истории России до-монгольского времени. Хотя торки, как и единоплеменные им берендеи и печенеги, были народ кочевой,* но известен за Днепром город Торческ, принадлежавший торкам.** Князья или начальники коленторских без сомнений избирали для себя и постоянное местопребывание и приводили его в такое положение, чтобы можно быдо жить в нем спокойно, особено в холодное время. Одна часть торков жила за Днепром и состояла в услужении князей Киевских, Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до ГОРОДНАЯ – Филарет (Д.Г.Гумилевский). Историко-статичтическое описание Харьковской епархии

КАПЛУНОВКА.

В 86 верстах от Харькова и в 35 от Богодухова, на р. Хухре.

 

Один из самых величественных храмов в епархии есть храм Каплуновский, и это же место ознаменовано любовию Богоматери. Ныне существующий каменный храм Рождества Богоматери основан в  1788 и освящен в 1798 г. Храм по первоначальной постройке его вполне достойный благодеяний Богоматери, но ныне к сожалению довольно много утративший из своей прежней славы. Представьте себе храм с 20 окнами в главном куполе: размер громадный! Четыре малые купола стоят как бы на страже по сторонам большого купола; храм такой обширности, что в нем свободно могут помещаться до 2000 человек. В нем ньне, кроме главного престола, два придельные: южный во имя Петра митрополита Киевского; северный в честь Пр. Иеремии и прав. Елисаветы; а прежде был еще престол во имя свят. Николая в верхней галерее, которая уничтожена по случаю оказавшейся трещины в боковых стенах храма. Построение сего храма происходило под особенным наблюдением Св. Синода, который выдавал от себя книгу для сбора подаяний. Ахтырский протоиерей Максим Яновский определен был в попечители построения храма. Тогдашний владелец Каплуновкн Еремей Васильевич Перекрестов-Осипов, а по смерти его супруга Елисавета Степановна, урожденная Коновницына, употребили звачительный капитал на этот храм.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до КАПЛУНОВКА – Филарет (Д.Г.Гумилевский). Историко-статичтическое описание Харьковской епархии

КРАСНОКУТСК или КРАСНЫЙ КУТ

 

Бывший уездный город, в 80 верстах от Харькова и 45 от Богодухова.

Название его вполне прилично местности его, самой живописной. Он расположен над р. Мерлом на равнине, при подошве довольно значительной возвышенности, осененной садами грушевыми и сливовыми. На юго-востоке его дремучий сосновый лес.

В 1651 г. выходцыиз Корсуня поселились по оврагам краснокутским, под защитой лесовъ; в 1654 г. устроены окопы, а в 1666 г. основано укрепление на возвышенном месте, между двух глубоких дефилей, с двором для воеводы; это в 60 саженях от той крепости, которая устроена позже. Остатки древнейшей еще видны были в 1780 г. Между бумагами 1667 г. видим опись гор. Красному Куту и его черкасам. Поздняя крепость так описана в ведомости 1785 г. «иррегулярная крепость, окруженная с четырех сторон валом, вышиною от горизонта в одну, а шириною в 2 саж. ; вокруг вала сухой ров, глубиною в одну, а шириною в 3 сажени; в крепости соборный храм чудотворца Николая».

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до КРАСНОКУТСК – Филарет (Д.Г.Гумилевский). Историко-статичтическое описание Харьковской епархии

МУРАФА.

 

На р. Мурафа и Мерчике в 11 верстах от Краснокутска, и 70 от Харькова.

В ней была земляная крепость: вал вышиною в 2 саж., вокруг вала ров глубиною в одну саж., шириною в 1 Ѕ саж. В крепости храм Чудотв. Николая; за валом 3 другие храма: Преображенский, Покровский и Михайловский. Так писали о Мурафе в 1785 г.

В 1676 г. Белгородский наместник кн. Григорий Ромодановский писал:

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до МУРАФА – Филарет (Д.Г.Гумилевский). Историко-статичтическое описание Харьковской епархии

КОЗЕЕВКА.   Черкаская казенная слобода в 22 верстах от Богодухова и 80 от Харькова.   По описанию чудес Каплуновской иконы Божией Матери 1693 года, «житель села Козеевки», отец больного сына, сделав обещание сходить на поклонение к чудотворвому образу, увидел исцелевшим сына вслед за тем, как сделал обещание. По тому ж описанию казачка «села Козеевки» Мария в 1697 г. в праздник Вознесения Господня неожиданно начала мучиться тоскою и чувствовать упорное влечение в самоубийству. В тяжкой борьбе с собою она обратилась с молитвою к Божией Матери и почувствовала покой в душе.[1] В том и другом случае видим и то, что в 1693 г. в Козеевке был уже храм. По делам видим, а.) что храм Покрова Богородицы в Козеевке построен был в 1682 г. при м. Мисаиле; б.) с самого начала XVIIIстолетия видим при нем уже двух священников и в числе их в 1731 г. о. Ефима из дворян Мокренских, вероятно родителя благочестивому архимандриту Рафаилу Мокренскому.[2] Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до КОЗЕЕВКА – Филарет (Д.Г.Гумилевский). Историко-статичтическое описание Харьковской епархии

З самого початку заснування в 1651 році нинішній Краснокутськ  дістав статус міста і назву Красний Кут. Приводом для присвоєння назви послужила тутешня красива місцевість. У давній українській мові (як, до речі, і в російській) слово „красний” означало „красивий”. Слово ж „Кут” значило „куток”.

При заселенні Слобідської України створювані тут населені пункти у Москві розподілялися на різні категорії. Ті, де селилися вихідці з України іменувалися „город”,  „городок”, „слобода”, „слободка”, „хутор”. Поселення утворювані вихідцями з Росії, називалися „город”, „городок”, „деревня”, „село”. Ознакою „деревни” була наявність у поселенні церкви.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до У ПЛЕТИВІ АДМІНТЕРИТОРІЙ
Автор: Admin | в 10:10 | Рубрики: 1651-1917

В історико – публіцистичних і історико – наукових працях дружно відзначається, що нинішній районний центр Харківської області Краснокутськ заснований у 1651 році. Забудовниками його стала група козаків з – під Корсуня, які прибули до річки Мерли і на високому її правому березі приступили до зведення фортеці (дерев’яного острогу).

 

Там, де в мерлу синє небо дивиться віки,

Шумлять ліси, степи цвітуть,

Прийшли в  знаменний час Богданів козаки,

Звели фортецю Красний Кут.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Красний Кут – суперник Харкова
Автор: Admin | в 10:10 | Рубрики: 1651-1917

Його добре міг би написати уродженець Олексіївки поет Іван Іванович Нехода. Тим більше, що в воєнний час йому доводилося писати не тільки вірші, а й статті до армійських газет, у яких він працював кореспондентом. Але він не  став літописцем свого села, а творцем майже двох десятків прозових і поетичних збірок.

Історія створення села схожа до багатьох інших, які в другій половині

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Олексіївський сюжет
Автор: Admin | в 10:10 | Рубрики: 1651-1917, Походження назв

Рябоконеве – одне з наймолодших сіл району. Народилося воно в 1911 році. Засновником був житель Колонтаєва Рябоконь. Користуючись можливістю виходити із сільських общин і селитись на так званих відрубах, наданих Столипінською реформою, він покинув старе подвір’я і перебрався на новий наділ, наданий йому в степу.

Місцевість ця була вже заселеною – за кілька верст знаходилось поселення Слобідка. Воно вийшло з рамок хутора, але ще не стало слободою. Найменування за якоюсь ознакою чи за чиїмсь іменем йому не присвоїли. Слобідка то й слобідка. Так це слово й приклеїлося до населеного пункту, поступово ставши його назвою.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Рябоконівський сюжет
Автор: Admin | в 10:10 | Рубрики: 1651-1917

Як і при створені В’язової, при заснуванні Костянтинівки багато що уподібнюється. Там і там першими поселенцями були нащадки людей, поселених колись між Слобожанщиною і козаками Запорозької Січі під час „Згону”, які шукали вільної землі. Там і там земля виявилася не дуже придатною – заболоченою. Там і там поселення дістало назву від найменування річки: В’язова – від В’язової, хутір Грузький – від річки Грузької. Правда, в дальшому назва поселення В’язової так і не змінилося, а хутір Грузький  перейменували в Костянтинівку.

Читати повністю...

Коментарі Вимкнено до Сюжет Костянтинівський