Автор: Admin | 03.10.2014 в 10:22 | Рубрики: Релігія

Хрещення Господнє — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані на старовиннійпаломницькій переправі «Віфавара», а також велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 18-19 січня щороку. Це збігається зі святом Богоявлення (19 січня), однак ці свята слід розрізняти, хоча дві події двох свят відбувалися на одному місці з тими ж самими особами. Народні назви свята — Йорда́на (або Ордана), Водохреща.

 

Читати повністю...

Автор: Admin | в 10:22 | Рубрики: Релігія

Храмове свято (храм), празник — місцеве свято на вшанування святого чи євангельської події, на пошану яких названо місцеву церкву.

Історія

Вже в «Повісті временних літ» (996) згадується про храмове свято в церкві Преображення у Василькові(побудованої князем Володимиром Великим як вияв вдячности за порятунок від печенігів), на яке запрошено бояр, посадників, старійшину з усіх городів і всяких людей много, для яких варили «300 провар меду» і роздавали бідним 300 гривнів.

Читати повністю...

Автор: Admin | 01.10.2014 в 10:22 | Рубрики: Релігія

Успіння Пресвято́ї Богоро́диці — православне дванадесяте свято, день, коли Діва Марія закінчила своє земне життя, а її тіло й душу Ісус Христос забрав на небо. Немає історичних даних, як довго Божа Мати ще перебувала на землі після Христового Вознесіння, ані коли, де і як Вона померла, бо про це у Євангелії нічого не згадано.

Свято має подвійний зміст: зрозуміла людська скорбота поєднується з радісною упевненістю в тому, що смертіяк знищення і небуття просто не існує. На це вказує і слов'янська назва : «Успіння» — тобто « Сон», за яким буде пробудження і слава.

Читати повністю...

Автор: Admin | 27.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Релігія

Страсна п'ятниця (Велика п'ятниця, Свята п'ятниця) — згідно з християнським віровченням день розп'яття Христа.

У Новому Заповіті чітко вказано цей день — п'ятниця перед єврейською Пасхою (Песахом). Євангеліє від Івана (19:14-18) подає такий текст:

« 14. Тоді була п‘ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: Ось, Цар ваш!15. Але вони закричали: Геть! Геть Його! Розіпни Його! Пилат сказав їм: Царя вашого маю розп‘ясти? Першосвященики відповіли: Немає в нас царя, окрім кесаря.
16. Тоді нарешті він видав Його їм на розп‘яття. І схопили Ісуса і повели.
17. І, несучи хреста Свого, Він вийшов на місце, що звалося Череповищем, а єврейською Ґолґота;
18. І там розп‘яли Його і з Ним двоє інших, по той і по другий бік, а посередині Ісуса.
 »

Для віруючих це найскорботніший день Страсного (Великого) тижня, за два дні перед Великоднем. Християниприсвячують цей день згадці про страждання, смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та похованню.

Читати повністю...

Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, також Свято Преображення Господнього,Преображення, Свято Спаса, Яблучний Спас, Другий Спас — християнське свято.

Святкується 19 серпня православними та греко-католиками. Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV сторіччя і є одним із найбільших, після Великодня, дванадесятих свят. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.

У календар Західної Церкви воно було введене папою Калікстом III в 1457 році і святкується римо-католиками 6 серпня.

У традиції Вірменської Церкви свято Преображення включене до великоднього циклу, є рухомим і святкується в сьому неділю після П'ятидесятниці.

Читати повністю...

Автор: Admin | 23.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Релігія, Свята та обряди

Собор Пресвятої Богородиці (або Богородиця) - православною церквою відзначається на другий день після Різдва Христового, 8 січня.

Обряди та традиції

Вважалося, що це свято для жіноцтва важливіше, ніж Різдво, оскільки пов'язане з Матір'ю Божою. В народі вірили, якщо вагітна жінка чи її чоловік, навіть через крайню необхідність, працюватиме в цей день, то у неї народиться дитина з фізичними вадами — шестипала, безпала, або ж зі зрослими пальцями. В цей день починали колядувати й жіночі ватаги. На Богородицю відвідують бабів, які приймали в них роди, пригощаючи вечерею, а також справляють обіди та панахиди по померлих (начебто вночі всі небіжчики сходяться до храму і їм правлять молитви священики, що також померли). У деяких місцевостях на Галичині до сходу сонця запалювали на подвір'ї дідуха, перестрибували через огонь і перегонили домашніх тварин, оскільки вночі «мають гуляти відьми».

Читати повністю...

Автор: Admin | 19.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Релігія

Пилипівський піст (Пили́півкаРіздвя́ний піст) — один з постів православної церкви. Дотримується з 15 (28) листопада по 24 грудня (6 січня).

Історія

На Заході

Між IV і V сторіччями постають на Заході т. зв. «Пости чотирьох пір року». Про ці пости папа Лев I (440–461) так каже: «Протягом цілого року пости так розложені, що закон поміркованости приписаний для всіх пір року, а саме, піст весняний буває в Чотиридесятницю, літній у П'ятдесятницю, осінній — у 7, а зимовий — у 10 місяці». Папа Лев І мотивує їхнє створення як благодарення Богові за зібраніплоди.

І якраз зимовий зі згаданих чотирьох постів стає зав'язкою різдвяного посту. Колиска цього посту — давня Галлія, а сьогоднішня Франція. Тут з V ст. маємо згадки про підготовчий піст до Христового Різдва. Єпископ Григорій Турський († 594) говорить, що святий Перпетій, єпископ Турський († 491), починаючи від дня святого Мартина (11 листопада) аж до Христового Різдва постив у понеділок, середу й суботу. Собор Турський II (567) приписує монахам постити кожного дня в грудні аж до Христового Різдва. Дещо пізніше цей піст переходить до Риму й Італії, а відтак до Англії. Різдвяний піст на Заході з часом отримує назву «адвенту», що з латинської означає «прихід», тобто прихід Христа. Первісно слово «адвент» означало празник Христового Різдва, а пізніше почало означати час перед Христовим Різдвом. У IX ст. перша неділя адвенту стає на Заході початком церковного року.

На Сході

Тоді, коли на Заході Різдвяний піст у VI столітті стає вже загальним, то на Сході під впливом Заходу він у той час щойно починається. Першу згадку про Різдвяний піст від 14 листопада подає Коптійський календар з VIII сторіччя.

Йоанові Постникові (582–595), патріярхові Царгороду, приписують такі слова: «Годиться, щоб миряни здержувалися від м'яса в дві Чотиридесятниці, це є піст святого Пилипа і піст святих апостолів Петра й Павла». У IX ст. різдвяний піст стає загальним на усьому Сході.

Читати повністю...

Автор: Admin | 14.09.2014 в 7:19 | Рубрики: Релігія

Навський Великдень (Мертвецький ВеликденьЧистий Четвер) — традиційне свято, яке відзначають в Україні. Має прадавні дохристиянські корені. Передує Великодню.

Назва цього дня походить від старослов'янського кореня "нав", що означав "потойбічний світ", "мрець", "гріб", "ворожий дух". Подекуди Навський Великдень називали ще й Мертвецьким Великоднем.

За давніми уявленнями, душі предків слід пошановувати. Померлі кілька разів на рік провідували своїх живих родичів (на Різдво, напередодні Великодня та Зелених свят, на Дмитра). Предки опікувались урожаєм, стихіями, погодою, господарством — загалом благополуччям живих. Непошанована померла рідня сердилась на своїх нащадків, могла мститися.

Читати повністю...

Автор: Admin | 11.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Релігія

День апостолів Петра і Павла (нар. Петрів день) — християнське свято на честь апостолів Петра та Павла. У народі знаменує закінчення купальських святкувань «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу. Перший зажин озимого жита.

Православні християни святкують цей день 12 липня, католики — 29 червня.

Народні назви

У народі свято відоме під назвами: Петрів деньПе́траПетрПетро-ПавлоПетропавлов день,Свято Петра й ПавлаДень Петра і Павла.

Читати повністю...

Автор: Admin | 12.08.2014 в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди, Язичництво

Івана Купала, Купайла — традиційне українське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем (24 червня за старим стилем). Зараз також його прив'язують до сонцевороту (21 червня, у високосний рік — 20 червня за часом UTC). У зв'язку із введенням григоріанського календаря у 01.03.1918 церковне свято Різдво Івана Предтечі припадає на 7 липня. Свято отримало свою назву від імені християнського святого Івана[1]. Квінтесенцією свята є очищення з допомогою вогню і води, найдавніша форма магічних дій[2]. Одне із чотирьох головних свят сонячного календаря. Ймовірно, свято було встановлено в часи, коли сонцестояння випадало на 24 червня. Святкували Купала здавна по всій Україні, щоправда з певними відмінностями по регіонах. За радянського панування частина притаманних святу регіональних звичаїв відмерла. Подібні звичаї існують в багатьох народів, особливо індоєвропейських: чехів, німців, австрійців, сербів, болгар, поляків, англійців, білорусів та росіян[3]. Найбільшого розмаху свято набуло в Іспанії, де 19-24 червня проводиться фестиваль «Вогнища Сан Хуана» та в Бразилії — «Феста Юніна» 13-29 червня.

Читати повністю...