Автор: Admin | 05.12.2014 в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди

День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам'ятіСвятого Миколая у католиків та православних. Ті церкви, які дотримуються юліанського календаря, відзначають свято 19 грудня за новим стилем (у 20-21 століттях), а ті, що дотримуються григоріанського календаря — 6 грудня.

В Україні, за традицією, в цей день батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причетність до подарунків, для того, щоб діти вірили у чудо, звершуване святим Миколаєм і вчилися милосердя в святого.

В пам'ять про милосердя святого Миколая, в цей день відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

Читати повністю...

Автор: Admin | 29.09.2014 в 10:22 | Рубрики: Свята та обряди

Третій Спас (Хлібний Спас, Горіховий Спас) — традиційне свято, яке відзначають в Україні 16 (29) серпня. Має прадавні дохристиянські корені. Слідує за Першим Спасом і Другим Спасом.

До Третього Спасу як правило закінчували жнива, і на це свято наші бабусі пекли пироги з муки нового врожаю. Тому і називають цей Спас Хлібним. А інша назва — Горіховий — пов'язана з початком масового збору лісових горіхів, які на цей час саме достигають.

Читати повністю...

Автор: Admin | 25.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди

Поливаний понеділок, також Обливаний понеділок, Великодній понеділок, Уливанка, Волочильний понеділок — другий день Великодніх свят, понеділок після Великодня, називається ще «обливаним понеділком», бо в цей день, за стародавнім звичаєм, хлопці обливають дівчат водою — «очищаються». Тому, поливаний понеділок — від обряду обливання дівчат водою, а волочільний понеділок — від волочільне, тобто ритуального обходу односельців на перший день Великодня.[5] Другого дня (по Великодні), ще на світанку, ходять парубки — обливальники по тих хатах, де є дорослі дівчата.[6] Великодній понеділок (Великодній понеділок називається ще "обливаний понеділок", бо хлопці обливають дівчат водою, а ті за це дарують писанки.[7] У сучасності несе відмінний від культурного значення характер.

 

Читати повністю...

Автор: Admin | 23.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Релігія, Свята та обряди

Собор Пресвятої Богородиці (або Богородиця) - православною церквою відзначається на другий день після Різдва Христового, 8 січня.

Обряди та традиції

Вважалося, що це свято для жіноцтва важливіше, ніж Різдво, оскільки пов'язане з Матір'ю Божою. В народі вірили, якщо вагітна жінка чи її чоловік, навіть через крайню необхідність, працюватиме в цей день, то у неї народиться дитина з фізичними вадами — шестипала, безпала, або ж зі зрослими пальцями. В цей день починали колядувати й жіночі ватаги. На Богородицю відвідують бабів, які приймали в них роди, пригощаючи вечерею, а також справляють обіди та панахиди по померлих (начебто вночі всі небіжчики сходяться до храму і їм правлять молитви священики, що також померли). У деяких місцевостях на Галичині до сходу сонця запалювали на подвір'ї дідуха, перестрибували через огонь і перегонили домашніх тварин, оскільки вночі «мають гуляти відьми».

Читати повністю...

Паска, також — баба, папушник (грец. πάσχα) — великодній обрядовий здобний хліб, що виготовляється в Україні та ареалах традиційного розселення українців.

Випікання пасок

Готові паски на ринкових полицях, Київ,2011 рік, 25 квітня (другий деньВеликодня).

Зазвичай пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов'язково одну велику — для всіх .

Для випікання пасок є спеціальні форми — керамічні пасківники(зараз використовують і звичайні каструлі). Пасківники змащуютьсмальцем або вершковим маслом, на третину наповнюють тісто і дають «підійти». Потім оздоблюють прикрасами з тіста. Садовлять паску і виймають її з печі з молитвою. Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до плити підходило якомога менше людей, не гупали двері і не брязкотів посуд.

Читати повністю...

Автор: Admin | в 7:07 | Рубрики: Свята та обряди

Маланія — зимовий карнавал, масове гуляння з вуличним походом, переодяганнями і театралізованими іграми в ніч проти 14 січня в с. ГорошоваБорщівського району Тернопільської області.

Відбувається щороку від 1920-х рр. як осучаснена форма свята Маланки. Спочат­ку учасники «Маланії» переодягалися в традиційних пер­сонажів звичайноговертепу, козаків, циган тощо, згодом — як відгук на сучасні політичні та культурні події, соціальні явища  — за­початкували нові образи: президенти, політичні вожді, популярні співаки, артисти тощо.

Читати повністю...

Автор: Admin | 18.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди

Штурхобочний бій — традиційний рукопашний (кулачний) бій в Україні; герць, двобій, єдиноборство.

Історія

Герць. Листівка

Бої навкулачки відомі з часів Давньої Русі. Участь у них брали дві лави на чолі зі своїм отаманом(головою). Герці відбувалися на майданах, як правило, узимку від Різдва до Масляної, а згодом у будь-які вихідні або святкові дні.

Читати повністю...

Автор: Admin | 17.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди

Маланка (МеланкаМеланки)  — українське народне і церковне свято, вечір напередодні "старо­го" Нового року або святого Василія Великого (14 січня); новорічний обряд з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів; учасник цього обряду; «переддень Нового Року».

.. Так звечора на Меланки казала Катря Зайчиха своєму семилітньому синові.

Мирний, IV, 1955. 286.

Опис

Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим — день преподобної Меланії, звідки й походить назва свята).

В деяких селах Вінниччини у цей день готують традиційну святкову страву кров'янку, яку ще називають «маланкою». Також випікають спеціальні хліби «Маланку» та «Василя»[4].

На свято Маланки молодь (у масках або без них) усю ніч щедрує, ходить із «козою», водить переодягненого на Маланку парубка. Традиційні персонажі — «ба­ба» Маланка та «дід» Василь.

У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад.

Читати повністю...

Автор: Admin | в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди

Обжинки (Дожинки, Перша Пречиста, Велика Богородиця) — стародавній український народний звичай.

Обжинки розпочиналися оспівуванням останнього зжатого снопа та «Волосової бороди» (подекуди її називають «Спасовою») — трішки недожатого збіжжя, оберненого колоссям до землі. Парубки проповзали попід ним, «щоби їх цілий рік спина не боліла». Сплетений із останніх колосків вінок накладали на голову найкращій жниці й з останнім снопом ішли на подвір'я господаря, співаючи об­рядові пісні. Господар зустрічав на воротях і зап­рошував на обжинкову толоку (т. зв. «могорич»), що завершувалася грою троїстих музик і заба­вою.

Велика збірка обжинкових пісень вміщена у збірнику Я.Головацького "Народні пісні Галицької та Угорської Русі" (1878).

Читати повністю...

Автор: Admin | 07.09.2014 в 9:21 | Рубрики: Свята та обряди

Щедрий вечір (Маланка, Маланія, Васильєв вечір) — вечір 13 січня напередодні Старого Нового року .

Святкування його походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.

У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.

В ряді західних регіонів України, зокрема, на Галичині Щедрим (Другим Святим вечором) називають вечір 18 січня напередодні Водохреща (на решті України цей вечір знано як Голодна кутя).[1].

Читати повністю...