2014-02-21-paramonov1

Продолжая тему военнопленных на территории Харьковской области, хотелось бы остановиться на военнослужащих бывшей венгерской армии, многие из которых участвовали в боевых действиях на Восточном фронте, в том числе и на территории Харьковской области. По вполне понятным причинам в советские времена участие венгерских войск на стороне Германии не афишировалось. Ни в самой Венгрии, ни в СССР военные историки – не изучали. Ситуация изменилась после выхода Венгрии из состава Варшавского договора. Но исследования венгерских ученых в этой области в Украине мало доступны, а по незнанию языка эти исследования не используются. В России ситуация несколько лучше, поскольку именно там (под Воронежем) погибло наибольшее число венгерских военнослужащих, группы исследователей изучают и характер боевых действий, а также занимаются поиском погибших воинов и их перезахоронением.

Читати повністю...

Работая с документами о военнопленных японцах в Харьковской области, я не мог удержаться, чтобы не взглянуть на документы содержащие сведения о военнопленных западных армий.

Немецкие военнопленные на территории Харьковской области располагались в нескольких лагерях и рабочих батальонах. Размещенные в Харькове должны были восстанавливать объекты народного хозяйства. Находящиеся лагерные отделения за пределами города занимались строительством дорог, или на подсобных хозяйствах, где выращивали овощи, скот, заготавливали дрова на зимний период.

Читати повністю...

Людмила Рибченко. Персональний облік людських військових втрат Червоної армії у війні з нацистською Німеччиною

Персональний облік людських військових втрат Червоної армії у війні з нацистською Німеччиною1

 

Вивчаючи проблему людських військових втрат СРСР, неможливо не торкнутися питання порядку зарахування загиблими, померлими або зниклими безвісти воїнів Робітничо-Селянської Червоної армії. З’ясування методики й практики цього процесу, його логіки, постановки у військах дають можливість наблизитися до розуміння того, чому впродовж майже 70 років після закінчення війни неможливо встановити не лише персональний, а й кількісний склад людських військових втрат, яких зазнав Радянський Союз.

Читати повністю...

До недавнего времени полноценное представление о жизни военнопленных я мог составить только на основе фильмов и книг, конечно, в большей мере о военнопленных Красной армии и стран Западной Европы. Советские фильмы о военнопленных немцах и даже помнится один о японцах, построены очень тонко, призванные воспитывать чувство справедливости у советского гражданина. Но вряд ли они вместе с этим сочетают в себе достоверность происходящего с немцами, японцами, а также представителями других наций, которые служили в вермахте, или в армиях своих государств на территории СССР. Так, на территории Харьковской области в лагерях военнопленных находились немцы, японцы, чехи, венгры, мадьяры, поляки, румыны, голландцы, украинцы и русские. Из этих национальностей, только японцы имеют своё, особенное отношение к пребыванию своих солдат и офицеров на территории СССР – это сотни книг с разным уровнем образования, политическими взглядами, но на основе собственного лагерного опыта. В 1998 г. в Японии вышло восьмитомное издание воспоминаний о советском плене подготовленное членами общества «Летописцы военного плена», основной для которой послужили периодические ежегодные сборники, издававшиеся с начала 1960-х годов. Кроме этого, исследования президента Всеяпонской ассоциации бывших военнопленных Сайто Рокуро «Воспоминания о Сибири» и «Песнь о Сибири на склоне лет», которые были награждены в Японии престижными премиями. А кроме этого, ежегодно публикуется сотни статей в периодической печати.

Читати повністю...

Особливість війни нацистської Німеччини та Радянського Союзу полягала в тому, що більшість її жертв загинуло не на полі бою і не зі зброєю в руках. Серед загиблих у збройному конфлікті переважали цивільні євреї та радянські військовополонені. За роки Другої світової війни, за різними обчисленнями, понад 5 млн.2 радянських військовополонених потрапило в полон, з-поміж них 57% померло від голоду, хвороб та виснаження3. Червоноармійці в німецькому полоні становили не лише найчисельнішу групу, вони виявилися ще й першими жертвами нацистської політики «війни на знищення». Наприклад, убивства в Бабиному Яру почалися з розстрілів там полонених євреїв та комісарів Червоної армії4.

Читати повністю...

Читати повністю...

Напевно, у історії є певна гірка іронія, оскільки, відзначення 70-річного ювілею вигнання нацистських окупантів із України проходить на тлі жорстокої боротьби з іншим окупантом, який теж святкує цю дату, бо його попередні покоління теж причетні до даної події.

Але сьогодні РФ веде проти України так звану "Гібридну війну", або, як її ще називають війну керованого хаосу. Це  війна ХХІ сторіччя, вона є поєднанням принципово різних типів і способів ведення збройної і незбройної боротьби, які скоординовано застосовуються задля досягнення спільних цілей. Типовими компонентами гібридної війни є використання:

-класичних прийомів ведення війни (із військовослужбовцями в уніформах, військовою технікою та ін.); 

-нерегулярних збройних формувань (повстанців, терористів, партизан та ін.); 

Читати повністю...

Політруки і командири зазвичай вважали їх потенційними зрадниками, звинувачуючи в тому, що "поки ми кров проливали у боротьбі з ворогом, ви відсиджувалися, тож тепер змийте власною кров’ю провину окупації".

Їх називали по різному: "піджачники", "чорножупанники", "чорнобушлатники", але переважно "чорносвитники" і, нарешті, "чорна піхота"... Не знайти таких назв і понять в офіційних радянських документах, начебто їх і не існувало.

Начебто і не було позначеного цими назвами трагічного явища і великої кількості мобілізованих у 1943–1944 роках людей, більшість з яких назавжди залишилася лежати в українських полях, степах, на дні та уздовж річок, часом поруч з рідним селом, геть близько від рідного обійстя…

Читати повністю...

З поміж багатьох сюжетів, пов’язаних з подіями Другої світової війни, тема остарбайтерів посідає в сьогоднішніх дослідженнях важливе місце. Проте багато її проблем залишаються малодослідженими, особливо під кутом зору історії повсякдення. Однією з них є роль одягу у житті остарбайтерів-жінок під час перебування у Третьому Рейху.

Читати повністю...

На фото: Двомовний плакат німецьких окупаційних властей німецькою та українською мовами, що повідомляє про відправку молоді на роботу до Німеччини. Київ. 31 травня 1943.

В Харківському Державному архіві (ДАХО) на вул. Університетській зберігається наказ № 24/5-6 обер-бургомістра міста Харкова Крамаренко від 9 березня(повторно-16 березня, є невеликі текстові різночитання) 1942 року:

Читати повністю...