Автор: Admin | 29.05.2015 в 1:13 | Рубрики: Праісторія
Час останніх неандертальців та Homo sapiens, що співіснують з ними на теренах Східної Європи, а надалі — час безроздільного панування нового типу населення і асоційованої з ним верхньопалеолітичної культури — пов'язаний з останніми фазами плейстоцену.
Як на попередніх етапах, клімат і ландшафти останніх тридцяти тисяч років цього періоду (від 40 до 10 тис. р. тому) не були сталими та незмінними. За даними українських геологів та палеогеографів, у цей період часу на території України сталося кілька суттєвих кліматичних і ландшафтних змін.

Читати повністю...

Кроманьйонець (реконструкція М. М. Герасимова)Періодом верхнього палеоліту закінчується доба палеоліту на теренах нашої країни. Ми вже знаємо, що в антропологічному сенсі верхній палеоліт — це час повсюдного поширення Homo sapiens або кроманьйонця (так назвали викопну людину сучасного фізичного вигляду за місцем першої знахідки в печері Кро-Маньйон, у Франції). У геологічному сенсі цей період збігається з кінцем плейстоцену та заключними фазами останнього зледеніння. Нарешті, в археологічному сенсі, верхній палеоліт — це час безроздільного панування на території України кількох глобальних культурних явищ, що мають пан-європейський статус — так звану оріньяку, селету, гравету й епігравету. Як уже згадувалося при розгляді схеми археологічної періодизації палеоліту, верхній палеоліт поділяють на кілька етапів: ранній (35—24 тис. р. тому), середній (24—17 тис. р. тому) пізній (17—13 тис. р. тому) та фінальний палеоліт (від 13 до 10 тис. р. тому).
Верхній палеоліт досліджується в Україні вже понад 125 років. Наразі в Україні відомо близько 900 стоянок та місцезнаходжень верхньопалеолітичного часу. Визначними дослідниками верхнього палеоліту Ук-
раїни були Ф. К. Вовк, Г. А. Бонч-Осмоловський, П. П. Єфименко, М. Я. Рудинський, М. І. Островський, П. Й. Борисковський, С. М. Бібіков, І. Г. Шовкопляс, І. Г. Підоплічко, О. П. Черниш та інші. Нині дослідження проводять М. І. Гладких, В. Н. Станко, І. В. Сапожников, О. О. Кротова, Л. А. Яковлева, М. П. Оленковський, Л. Л. Залізняк, О. С. Ситник, Л. Г. Мацкевий, Ю. Е. Демиденко, О. Ф. Горелік, Д. Ю. Нужний, О. О. Яневич, В. І. Усик, В. Ю. Коен, В. М. Степанчук, В. І. Ткаченко.

Читати повністю...

Основні нижньопалеолітичні та середньопалеолітичні пам'ятки на території УкраїниНижньопалеолітичні пам'ятки (червоний колір): 1 — Королеве; 2 — Малий Раковець; 3 — Рокосове; 4 — Буківна IV; 5 — Лука-Врублівецька; 6 — Бабин І; 7 — Непоротове VI; 8 — Меджибіж; 9 — Гаспра; 10 — Ечкі-Даг.Середньопалеолітичні пам'ятки (чорний колір): 1 — Верхів'я Прип'яті; 2 — Горіховий Лог, Язви, Підболоття; 3 — Довгий Рів; 4 — Чулатове ІІІ, Комарня, Араповичі; 5 — Точильниця; 6 — Ємилівка І; 7 — Рихта; 8 — Городище ІІ, Городенка; 9 — Житомирська; 10 — Жорнів; 11 — Оноківці, Радванка І, ІІ, Замкова гора; 12 — Мукачеве, Чернеча Гора, Тупча І-ІІІ; 13 — Заставне ІІ, Берегове ІІІ; 14 — Ільниця; 15 — Виноградів; 16 — Малий Раковець; 17 — Рокосове; 18 — Королеве І, ІІ; Плешка — І, ІІ; Черна І, ІІ, IV, VIII-X; 19 — Шаян ІІ; 20 — Хуст; 21 — Становці; 22 — Діброва, Солотвино І, ІІ; 23 — Біла Церква; 24 — Прийма І; 25 — Бережани V; 26 — Великий Глибочок IIII, V; 27 — Ігровиця І, Малашівці, Грядки; 28 — Пронятин, Тернопіль І, ІІ; 29 — Старий Вишневець; 30 — Ванжулів І-ІІІ; 31 — Буглів V-VIII; 32 — Колодіїв; 33 — Єзупіль; 34 — Касперівці VII, Лисичники II, Печерна; 35 – Касперівці I, VI; 36 – Долина, Підгайчики; 37 – БільчеЗолоте; 38 – Михалків I, II; 39 – Пилипче VII, XIV, Худиківці І; 40 — Пилипче XI, Устя ІІІ; 41 — Кетроси, Стінка 1, 3, 4, Калинівка, Осипка, Атаки І; 42 — Кишлянський Яр; 43 — Сокіл І; 44 — ЛукаВрублівецька; 45 — Стара Ушиця; 46 — Молодове I, V, Бабин I, III, VII; 47 — Кормань IV, Оселівка; 48 — Суботівка; 49 — Жолубець; 50 — Муховець; 51 — Канів; 52 — Троянове, Коробчине; 53 — Андріївка 1, 3, 4, 8; 54 — Кременчук; 55 — Романкове; 56 — Гирло Самари; 57 — Лоцманська Кам'янка, Кодак І, ІІ; 58 – Ненаситець I, IV, Ременове; 59 — Скубова Балка, Майорка IV, Тягинка I-III, Микільське I-III, Військове, Вовниги; 60 — Орел; 61 — Круглик, Федорівка, Острів Таволжаний; 62 — Вільнянка I, IVVI; 63 — Балки I-VII, Узвіз; 64 — Ізюм; 65 — Корніїв Яр; 66 — Дружківка; 67 — Білокузьминівка; 68 — Курдюмівка, Озерянівка; 69 — Званівка; 70 — Антонівка І, ІІ; 71 — Чугинка; 72 — Деркул; 73 — Червоний Яр; 74 — Амвросіївка; 75 — Самсонове, Новоазовськ, Обрив; 76 — Сєдове; 77 — Біляївка; 8 — Білгород-Дністровський; 79 — Барабой ІІІ; 80 — Іллінка; 81 — Старосілля, Холодна Балка, Улакли; 82 — ШайтанКоба I, IV, стоянка ім. Г. А. Бонч-Осмоловського, Тав-Бодрак І, ІІ; 83 — Кабазі I-V, Va; 84 — Чокурча І, ІІ; 85 — КиїкКоба, Вовчий Грот; 86 — СариКая IIV, Карабай; 87 — Заскельна I-IX, Ак-Кая I-V; 88 — Альошин Грот, Червона Балка; 89 — Пролом І-III; 90 — Буран-Кая III.Середній палеоліт

Перші кроки у вивченні палеоліту України були значною мірою пов'язані з інтересом, який здавна викликали як у науковців, так і в пересічних громадян випадкові знахідки кісток викопної мегафауни — передусім, мамонта. Найбiльший резонанс отримало відкриття у 1839 р. під час земляних робіт численних кiсток мамонта поблизу с. Кулішівка на Слобожанщині. На мiсцi знахідки навіть спорудили чавунний пам'ятник мамонту.Пам'ятник мамонту в Кулішівці (Слобожанщина)  Читати повністю...

Урочище в яру Муховець 100—40 тис. р. до н.е.

На мисоподібному урочищі в яру Муховець у м. Ромни Сумської обл. виявлені нечисленні знахідки середньопалеолітичного часу. Пам'ятка — поки що єдине на Слобожанщині свідоцтво відвідин цих місць неандертальцями.

Автор: Admin | в 1:13 | Рубрики: Праісторія
Кінець палеолітичної доби позначився подальшим таненням льодовика, наслідком чого стало потепління, вимирання мамонтів та поширення північних оленів на теренах прильодовикової Європи. Саме в цей час відбулося заселення Америки. Нечисленні мисливські колективи прийшли сюди зі Східного Сибіру через Берінгію — суходолом, який пізніше затопило Берингове море.
Значний внесок у вивчення фінального палеоліту України зробили такі відомі дослідники як М. Я. Рудинський, Г. А. Бонч-Осмоловський, С. К. Круковський, І. Ф. Левицький, С. А. Локтюшов, М. В. Воєводський, С. М. Бібіков, В. М. Даниленко, Д. Я. Телегін. Нині цю проблему досліджують В. Н. Станко, Л. Г. Мацкевий, Л. Л. Залізняк, О. Ф. Горелік, Д. Ю. Нужний, О. О. Яневич, В. Ю. Коен, В. О. Манько.

Читати повністю...

Автор: Admin | 28.05.2015 в 10:10 | Рубрики: Праісторія
Разом з лісами в Європі поширюються лісові нестадні копитні — лосі, тури, благородні олені, кабани, косулі, які стали головними об'єктами промислу мезолітичних мисливців Європи. На відміну від північних оленів та бізонів, ці лісові тварини ведуть нестадний спосіб життя, який визначив методи полювання, що докорінно різнилися від колективних полювань палеолітичних мисливців. Найбільш ефективним способом мисливського промислу нестадних тварин у лісі виявилося індивідуальне полювання на них з луком та стрілами. Ця мисливська стратегія визначила спосіб життя мезолітичного населення Європи, а лук зі стрілами стали своєрідним символом і археологічним критерієм мезоліту як епохи.

Читати повністю...

“… Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія суть провінції, які правляться конфірмованими їм привілеями, і порушити оні відмовою всіх раптом дуже непристойно б було, проте ж і називати їх чужоземними і поводитися з ними на такій підставі є більш, ніж помилкою, а можна назвати з достовірністю, дурістю. Ці провінції, також Смоленську, слід найлегшими способами привести до того, щоб вони обрусіли і перестали б дивитись, як вовк до лісу. До того почин вельми легкий, якщо розумні люди обрані будуть начальниками в тих провінціях; коли ж у Малоросії гетьмана не буде, то мусимо намагатися, щоб навіки і ім’я гетьманів зникло, не то що б персона яка була удостоєна на цю посаду…”

З листа Катерини II князю Олександру Вяземському з нагоди його призначення на посаду генерал-прокурора Сенату

Лютий 1764 року

Мезоліт в Європі почався з різкого потепління клімату 10 тис. років тому. Як зазначалося, в останні тисячоліття льодовикової доби на півночі Європи існувало холодне Балтійське прильодовикове озеро, яке в районі Датських проток було загачено льодовиком. Ця своєрідна крижана гребля сприяла утворенню величезної холодної водойми, яка охолоджувала клімат і сприяла збереженню у середній смузі Європи холодних тундростепів зі стадами північних оленів.

Читати повністю...

Мезоліт або середньокам'яна доба — це доба мисливців на лісових копитних у лісах післяльодовикової Європи. Лук і стріли набули масового поширення як найефективніша дистанційна зброя для полювання в лісі. Тому археологічною ознакою мезоліту є повсюдне поширення луку, що фіксується масовими знахідками мікролітичних наконечників стріл — мікролітів. Для кожної з археологічних культур мезоліту властивий власний набір наконечників.

Читати повністю...

Автор: Admin | 25.05.2015 в 2:14 | Рубрики: до 1917 року

Друга Малоросійська колегія (1764–1786 рр.) — колегія Російської імперії, по управлінню Лівобережною Україною після ліквідації інституту гетьманства. Історично була продовженням існувавших раніше Першої Малоросійської колегії таПравління гетьманського уряду.

Колегію було ліквідовано у 1786 р. у зв'язку з поширенням на територію України загальної російської системи адміністративно-політичного управління.

Читати повністю...