Автор: Admin | 26.04.2016 в 12:12 | Рубрики: Українська мова

Термін давньоруська мова (також давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська)[1] писемно-літературна мова). Правомірність застосування цього терміну в обох його значеннях визнається не усіма дослідниками.

 

Читати повністю...

Ми починаємо українське відродження з 1798 р., часу появи „Енеїди” І.Котляревського, але лише через 100 років з’явилася перша наукова історія українського народу написана українською – „Історія України-Руси”, яку і слід вважати початком усвідомленого етапу українського руху, часом опанування суспільством постулату про культурну окремішність українського народу. Знадобилося 100 років, щоб від неусвідомленого українського, як культурної частини якоїсь більшої цивілізаційної спільності, українські інтелектуали ствердили конечність української відрубності, як шлях для українства на майбутні часи. Ця відрубність-окремішність мала бути замаркована українською мовою, як мовою української цивілізації відокремлюючися, нарешті духовно від російського і польського культурних масивів.

Знадобилося 100 років, щоб заповнити величезну культурну прогалину для ствердження культурної спроможності української мови на цивілізаційне обслуговування українського народу, як рівнорядного іншим цивілізованним народам, що мають свою мову і творять на ній світові духовні вартості.

Діячі національного відродження першого романтичного етапу відчували культурну неспроможність української мови виконувати таку функцію. М.Максимович своєму західноукраїнському кореспонденту Д.Зубрицькому писав, що в Наддніпрянській Україні „не може бути [повної] словесності південноросійською [українською] мовою – нею можуть бути і є лише окремі твори: Котляревського, Квітки, Гребінки та ін.”. М.Максимович вважав, що перед українською мовою й усною народною поезією стоїть завдання збагачувати спільну для росіян і українців російську літературну мову.1

Читати повністю...

Найчастіше наводиться приклад слів «мрія», «страдниця» (М. Старицький), «чинник», «поступовий» (І. Франко), «стосунок» (І. Нечуй-Левицький), «юнка» (П. Тичина) тощо.

Неологізми притаманні будь-якій мові. Як і в усіх інших мовах, в українській виникають нові слова — авторські новотвори, запозичення з інших мов, слова, у яких змінюється значення, також відроджуються слова і вислови з минулих епох. Читати повністю...

Автор: Admin | 15.04.2015 в 12:12 | Рубрики: Українська мова

 

Слово, що підлягало заміні або вилученню і коментар до нього Слово-замінник і коментар до нього Посилання

С

САМОПЕРЕРИВНИК [ПЕРЕРИВНИК САМОЧИННИЙ]
штучна розбіжність між російською і українською мовами; з посиланням на націоналістичне джерело; націоналістична тенденція
тільки переривник самочинний Калин. Дрін.: 1935
САТЬ іней
рос. иней
Хв.: 1933
СВІТЛО ПЕРЕХІДНЕ світло прохідне
рос. свет проходящий
1930-ті
СВІТЛОЗМОГА [СВІТЛОСИЛА] світлосила
рос. светосила (объектива)
1930-ті
СВІТЛОМІР
штучне так зване українське… слово, яке ніякого поширення серед широких багатомільйонних робітничих та колгоспних мас не мало і не має
фотометр Хв.: 1933
СВІТЛОРОЗСІВ [ДИСПЕРСІЯ], див. також світлорозсіювання, світлорозсіяння, розсіяння світла
штучна розбіжність між російською і українською мовами
тільки світлорозсіювання Калин. Дрін.: 1935
СВІТЛОРОЗСІЮВАННЯ, див. також світлорозсів, світлорозсіяння, розсіяння світла тільки світлорозсіювання Калин. Дрін.: 1935 Читати повністю...

 

Слово, що підлягало заміні або вилученню і коментар до нього Слово-замінник і коментар до нього Посилання

П

ПАН Рус.: 1974
ПАНЩИНА відробітки Пан.: 1980
ПАРАЛАКСА
спотворення української мови; не відповідає укр. вимові
паралакс Дрін. Саб.: 1934
ПАРАЛЕЛЯ
спотворення української мови
паралель Дрін. Саб.: 1934
ПАРЛЯМЕНТ
не властиве мовленню мас
парламент Хв.: 1933
ПАРТИКА скибка хліба Єрм. Рус.: 1970
ПАСИВНИЙ неактивний, пасивний
рос. инактивный, пассивный
Хв.: 1933
ПАСМО гряда
рос. гряда
Хв.: 1933
ПАСМО ГІРСЬКЕ хребет гірський
рос. хребет горный
Хв.: 1933
ПАСОК смуга
рос. полоса
Хв.: 1933
ПЕНЬ, див. також ґрунт, підстава основа
рос. основание (фигуры)
Хв.: 1933 Читати повністю...

 

Слово, що підлягало заміні або вилученню і коментар до нього Слово-замінник і коментар до нього Посилання

К

КАВЧУКОВИЙ
утворений на польський зразок
Калин. Дрін.: 1935
КАПЕЛЯ
не властиве мовленню мас
капелла Хв.: 1933
КАРТАТИ
просторіччя
Рус.: 1974
КВАС [КИСЛОТА] кислота (основа; сильна, слабка, міцна)
рос. кислота (основа; сильная, слабая, крепкая)
Хв.: 1933
КВОТ частка
рос. частное
Хв.: 1933
КИШКА КАВЧУКОВА
[ТРУБКА КАВЧУКОВА]
трубка каучукова
рос. трубка каучуковая
Хв.: 1933 Читати повністю...

 

Слово, що підлягало заміні або вилученню і коментар до нього Слово-замінник і коментар до нього Посилання

Д

ДАЛЕБІ
народне, розмовне у РУС 6-ти т.
чесне слово, слово честі, справді, єй-єй і ін. Пл.: 1973
ДАЛЕКОВИД телескоп
рос. телескоп
Хв.: 1933
ДАЛЕКОГЛЯД телескоп
рос. телескоп
Хв.: 1933
ДВИГІТ струс
рос. стрясение
Хв.: 1933
ДВИГІТ, див. також потрус, струс,
двигтіння, струшування
штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція
тільки струс Хв.: 1933 Читати повністю...

 

Слово, що підлягало заміні або вилученню і коментар до нього Слово-замінник і коментар до нього Посилання

А

АБИ
штамп, який втратив стилістичну виразність
щоб Єрм. Рус.: 1970
АВТОМОБІЛЯРНЯ автозавод Калин. Дрін.: 1935
АЛЬКОГОЛЬМЕТР [СПИРТОМІР] спиртомір
рос. спиртомер
Хв.: 1933
АЛЬКОГОЛЬОВИЙ алкогольний, спиртів
рос. алкогольный,
спиртовый (термометр)
Хв.: 1933
АНАЛІЗА аналіз
рос. анализ
Хв.: 1933
АНАЛІЗА ОБСЯГОВА аналіз об’ємний
рос. анализ объемный
Хв.: 1933
АРКУШ лист
є навіть в націоналістичному рос.-укр. словнику Єфремова і Кримського
Калин. Дрін.: 1935 Читати повністю...

Йдеться про такі слова, як слухавка, летовище, дорожній корок тощо.

Насправді кількість новотворів в українській мові є мінімальною[Джерело?], її навіть віддалено не можна порівняти[Джерело?] з кількістю новотворів, наприклад, у такій мові, як церковнослов'янська[68] (з цієї мови дуже багато таких «штучних» слів було запозичено російською мовою): у православному «символі віри» (другий член — «вѣрую во единаго господа Іисуса Христа, сына Божіѧ, единороднаго, иже ѿ отца рожденнаго прежде всѣхъ вѣкъ свѣта ѿ свѣта, бога истинна ѿ бога истинна, рожденна, несотворенна, единосущна отцу, имже всѧ быша») - Читати повністю...

Насправді в літературній українській мові є слова з усіх наріч — північного, південно-західного та південно-східного, але основою є середньонаддніпрянський говір південно-східного наріччя української мови.

Проникнення до літературної української мови слів зі Східної Галичини почалося на початку XX ст. — вихідці з Галичини працювали у Києві в декількох літературних організаціях та часописах: «Літературно-науковому віснику», «Записках Київського наукового товариства», журналах «Село» та «Українська хата». Введення деяких слів з галицьких говорів у єдину літературну мову підтримував М. Грушевський, який таким чином намагався об'єднати дві літературні традиції — східноукраїнську та західноукраїнську.

Читати повністю...